Бенз[а]пірен є п'ятикільцевий поліциклічний ароматичний вуглеводень. За нормальних умов має вигляд світло-жовтих кристалів, із температурою плавлення 179 °C. Структурна формула наведена на рис. 1 [1; 2].
Рис. 1 Структурна формула бензо[а]пірену.
Бенз[а]пірен вважається одним із основних забруднювачів об’єктів навколишнього середовища і сільськогосподарської продукції [3, с. 178]. Речовина має здатність проникати в ґрунт і забруднювати ґрунтові та поверхневі води [2; 3, с. 178]. Бенз[а]пірен використовується як індикатор стану навколишнього середовища [3, с. 178; 4, с. 30].
За даними незалежного комітету наукових експертів і експертів у галузі охорони здоров’я, бенз[а]пірен може викликати рак, має мутагенний ефект, імуносупресивну дію та впливає на репродуктивну функцію [1; 2; 5, с. 6348].
Враховуючи вищевикладене метою роботи було встановлення особливостей забруднення бенз(а)піреном в умовах війни сільськогосподарської продукції на території України для визначення пріоритетних шляхів мінімізації його шкідливого впливу на здоров’я населення.
До початку повномасштабного вторгнення виділяли наступні джерела забруднення бенз(а)піреном об’єктів довкілля і харчових продуктів [3, с. 178; 4, с. 30; 6, с. 119207]: спалювання лісу і залишків сільськогосподарських культур, спалювання вугілля, нафти і газу, виробництво коксу, побутове опалення вугіллям і дровами, транспорт, куріння, неконтрольовані пожежі та спалювання низькотемпературних відходів, теплоелектростанції, важка промисловість (особливо алюмінієві заводи), спалювання сміття та виверження вулканів.
Від початку повномасштабного воєнного вторгнення 24 лютого 2022 року на території України з’явились нові джерела забруднення бенз(а)піреном навколишнього середовища і сільськогосподарської продукції. Внаслідок пожеж від обстрілів нафтобаз і промислових підприємств, лакофарбових підприємств і складів, підвищення загального споживання пального на потреби війни та кількість використання боєприпасів зросла небезпека забруднення повітря, а в подальшому і інших об’єктів довкілля, в т.ч. сільськогосподарської продукції [7 с. 4; 8, с. 93].
За останніми даними ризик захворіти на рак легень у військовослужбовців і осіб, задіяних у військовій промисловості, мають на 25% вищий ніж у цивільного населення [9, с. 14]. Внаслідок повномасштабного вторгнення росії, в Україні порушено систему моніторингу та контролю якості навколишнього середовища, що потребує відновлення та розробки дієвих заходів, направлених на збереження здоров’я населення [10, с. 76] та зниження вмісту цієї сполуки в харчових продуктах [11, с. 5].
Враховуючи ситуацію, яка склалась на території України, введено в дію Наказ МОЗ України «Про затвердження Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди» [12]. ГДК бенз(а)пірену в атмосферному повітрі 0,1 мкг/100 м3.
Також введено в дію ДСТУ 4492:2017, який регулює максимальний рівень бенз(а)пірену в соняшниковій олії – 2 мг/кг [13], який співставний з нормативами ЄС [14].
Висновок. Виявлено, що бенз(а)пірен створює загрозу для здоров’я населення України, особливо в умовах війни, тому необхідно вжити дієвих заходів для обмеження його поширення в навколишньому середовищі з метою запобігання контамінації сільськогосподарської продукції.
Список літератури:
1. BENZO[A]PYRENE / OSNA. U.S. Department of Labor. URL: https://www.osha.gov/chemicaldata/380 (дата звернення 11.04.2025).
2. Benzo[a]pyrene / PubChem. National Library of Medicine. URL: https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/Benzo_a_pyrene (дата звернення 11.04.2025).
3. Yevstafieva, V., Shcherbakova, N., Kruchynenko, O., Melnychuk, V., Mykhailiutenko, S., Korchan, L., Dolhin, O., & Peredera, S. Influence of technogenic pollution on benz(a)pyrene сontent in silage // Bulletin of Poltava State Agrarian Academy. 2021. № 3, C. 178–185. doi: 10.31210/visnyk2021.03.22
4. Новосельська Л.П., Іващенко Т.Г. Екотоксичні властивості бенз(а)пірена – типового забруднювача навколишнього природного середовища // Екологічні науки. 2018. № 2(21). C. 30-35. URL: http://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2018/2/2-21.pdf (дата звернення 11.04.2025).
5. Bukowska, B.; Mokra, K.; Michałowicz, J. Benzo[a]pyrene—Environmental Occurrence, Human Exposure, and Mechanisms of Toxicity // Int. J. Mol. Sci. 2022. № 23, С. 6348. https://doi.org/10.3390/ijms23116348
6. Saravanakumar K, Sivasantosh S, Sathiyaseelan A, Sankaranarayanan A, Naveen KV, Zhang X, Jamla M, Vijayasarathy S, Vishnu Priya V, MubarakAli D, Wang MH. Impact of benzo[a]pyrene with other pollutants induce the molecular alternation in the biological system: Existence, detection, and remediation methods. // Environ Pollut. 2022 Jul 1; №304. С. 119207. doi: 10.1016/j.envpol.2022.119207.
7. Забруднення атмосферного повітря: вплив на стан здоров’я людини. Контекст війни. «Досить труїти Кривий Ріг», 2023. 25 с.
8. Ситник О. І., Проценко О. В. Вплив війни на клімат та водні ресурси // Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ. – Вип. 26. – Умань: Візаві, 2023. С. 93-99.
9. Ковальов О. О., Ковальов К. О. Атмосферні канцерогени та рак під час війни в Україні // Здоров’я України. – 2023. – № 2 (81). – С. 14–15.
10. Горішній Є., Міняйло А., Дмитренко Л. Екологічні ризики та збитки довкіллю України внаслідок війни // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 4 (125). – С.76–83.
11. Adamchuk T., Hrinko A., Moroz T. et all. Regulation and determination of the content of polycyclic aromatic hydrocarbons in food products // One Health and Nutrition Problems of Ukraine. – 2020. № 1. – С. 5-11.
12. Про затвердження Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди. Наказ МОЗ України № 175 від 13.04.2022 року. Зареєстр. в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2022 р. за № 433/37769.
13. ДСТУ 4492:2017 Олія соняшникова. Технічні умови. Київ. 2018.
14. COMMISSION REGULATION (EU) No 835/2011 of 19 August 2011 amending Regulation (EC) No 1881/2006 as regards maximum levels for polycyclic aromatic hydrocarbons in foodstuffs(Text with EEA relevance).
_____________________________________
Науковий керівник: Омельчук Сергій Тихонович, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter