Вступ
Швидкий розвиток цифрових технологій суттєво вплинув на всі сфери суспільного життя, зокрема й на медичну освіту. Зростаючі вимоги до підготовки лікарів вимагають нових педагогічних підходів, орієнтованих на формування здатності до самостійного прийняття рішень, адаптації до динамічних клінічних умов, командної взаємодії та аналітичного мислення [1]. У цих умовах важливого значення набуває симуляційне навчання як ефективний інструмент формування професійної компетентності.
Симуляційні технології дозволяють подолати низку обмежень традиційного навчання, зокрема дефіцит клінічних ситуацій, етико-правові бар'єри та неможливість багаторазового тренування навичок. Вони забезпечують відтворення широкого спектра клінічних сценаріїв з поступовим ускладненням, що дає змогу адаптувати освітній процес до індивідуальних потреб здобувачів [2].
Цифрові інструменти активно впроваджуються у медичну освіту, сприяючи розвитку критичного мислення, самостійності, здатності до аналізу, комунікації та рефлексії — якостей, необхідних сучасному лікарю [3]. Одним із таких рішень є симуляційна програма Body Interact, що моделює клінічні випадки з участю віртуальних пацієнтів. Цей інструмент дозволяє здобувачам тренувати прийняття рішень у безпечному середовищі, адаптованому до реальних умов клінічної практики [4, 5].
Особливої ваги використання симуляцій набуває у кризових ситуаціях — під час пандемій, воєнних дій або за відсутності належної клінічної бази. У таких умовах цифрові платформи забезпечують безперервність освітнього процесу, знижуючи ризики для безпеки здобувачів і дозволяючи зберігати якість підготовки [2].
Мета дослідження - оцінити ефективність впровадження симулятора Body Interact у викладання внутрішньої медицини, зосереджуючись на розвитку клінічного мислення та практичних навичок.
Результати та обговорення
Використання симуляційної платформи Body Interact у процесі викладання внутрішньої медицини забезпечило значне підвищення ефективності підготовки майбутніх лікарів. Аналіз результатів показав, що більшість здобувачів освіти відзначили помітне покращення не лише у формуванні клінічного мислення, а й у розвитку здатності до інтеграції отриманих знань у реальні практичні ситуації.
Однією з найвиразніших переваг Body Interact є його здатність моделювати комплексні клінічні сценарії різних рівнів складності, включно з критичними станами, які рідко зустрічаються у звичайній клінічній практиці. У симульованих ситуаціях, що включали інфаркт міокарда, анафілактичний шок, гіпоглікемічну кому або тромбоемболію легеневої артерії, здобувачі не лише відпрацьовували алгоритми невідкладної допомоги, а й удосконалювали навички швидкого клінічного мислення, аналізу життєвих показників і пріоритезації втручань [4, 6].
Крім того, було зафіксовано значне зростання рівня самостійності здобувачів у прийнятті клінічних рішень. Здобувачі навчалися обирати оптимальну діагностичну та лікувальну тактику, враховуючи супутні захворювання, вікові особливості, результати лабораторних та інструментальних досліджень. Завдяки варіативності сценаріїв навчання ставало більш персоналізованим: здобувачі могли аналізувати як позитивні, так і помилкові клінічні кроки з подальшим обговоренням альтернативних стратегій ведення пацієнтів. Особливо важливою була можливість багаторазового відпрацювання клінічних кейсів з подальшим отриманням детального зворотного зв’язку. Така форма рефлексивного навчання дозволяла краще усвідомити логіку клінічного мислення, виявити прогалини в знаннях та скоригувати подальшу освітню траєкторію.
На кафедрі внутрішньої медицини № 1 Полтавського державного медичного університету було проведене опитування серед здобувачів IV та VI курсів після проходження циклу інтерактивних занять із використанням Body Interact. За даними анкетування, 87% здобувачів зазначили зростання впевненості у своїх діях під час проходження клінічної практики. Було відмічено покращення навичок командної взаємодії — завдяки змодельованим ситуаціям, які вимагали колективного прийняття рішень та взаємодії з іншими фахівцями.
Окремо було відзначено вплив симуляцій на підвищення навчальної мотивації. Здобувачі висловлювали зацікавленість у самостійному повторенні сценаріїв, самоперевірці та розвитку клінічної інтуїції. Участь у симуляційних заняттях сприяла формуванню культури рефлексії та клінічної відповідальності, що є важливою передумовою формування професійної зрілості.
Застосування Body Interact також дозволило частково компенсувати обмежений доступ до клінічної практики, викликаний безпековими викликами воєнного часу. У періоди активних бойових дій, коли навчання в лікарнях було тимчасово припинене, симуляційна платформа забезпечила безперервність навчального процесу та дозволила підтримувати рівень клінічної підготовки здобувачів, не наражаючи їх на небезпеку.
Висновки
Використання Body Interact у медичній освіті є ефективним засобом формування клінічного мислення, прийняття обґрунтованих рішень та розвитку професійної самостійності. Поєднання симуляцій з традиційними методами дозволяє досягти високої якості підготовки майбутніх лікарів, особливо в умовах обмеженого доступу до клінічної практики. Перспективними напрямами є створення гібридних освітніх моделей і подальше вдосконалення цифрових платформ.
Ключові слова: симуляційне навчання, віртуальний пацієнт, клінічне мислення, Body Interact, медична освіта.
Список літератури:
1. Kelly S., Smyth E., Murphy P., Pawlikowska T. A scoping review: virtual patients for communication skills in medical undergraduates // BMC Medical Education. – 2022. – Vol. 22, № 1. – С. 429. – DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-022-03474-9.
2. Кудря І.П., Кулішов С.К., Третяк Н.Г. Симуляційні технології в сучасному освітньому процесі підготовки майбутніх лікарів // Вісник проблем біології і медицини. – 2020. – № 2 (156). – С. 198–201. – DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2020-2-156-198-201.
3. Бичков С.О., Цівенко О.І., Черкова Н.В., Душик Л.М. Аналіз досвіду симуляційного навчання у формуванні готовності майбутніх лікарів до практичної діяльності // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2022. – № 9. – С. 5–11. – DOI: https://doi.org/10.26565/2617-409X-2022-9-01.
4. Третяк І. М., Кудря І. П., Третяк Н. Г., Шевченко Т. І., Шапошник О. А., Приходько Н. П. Інтеграція моделі «віртуальний пацієнт» у процес навчання внутрішньої медицини. DOI: 10.29254/2077-4214-2025-1-176-356-365.
5. Plackett R., Kassianos A.P., Mylan S., Kambouri M., Raine R., Sheringham J. The effectiveness of using virtual patient educational tools to improve medical students’ clinical reasoning skills: a systematic review // BMC Medical Education. – 2022. – Vol. 22, № 1. – С. 365. – DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-022-03410-x
6. Kolesnyk M.Yu. The first experience of using the Body Interact simulation interactive training platform as a part of interns’ attestation // Медична освіта. – 2020. – № 2. – С. 71–74. – DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.2.11150.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter