Актуальність. Червоподібний відросток тривалий час описувався як рудиментарний орган. Вважалося, що він не виконує жодної конкретної функції, а просто є залишком сліпої кишки [1]. Згадка про апендикс вперше з'явилася в анналах медичної літератури у 1500-х роках, а пізніше описано його здатність до запалення. Цікавою особливістю апендикса, яка в даний час піддається різноманітним клінічним дослідженням, є підтримка корисної мікробіоти кишечника. Виявлено, що власна мікробіота апендикса дуже різноманітна. У ньому переважають кілька основних сімейств, найбільш поширеними з яких є Firmicutes, Bacteroidetes, Actinobacteria та Proteobacteria, які значною мірою підтверджують роль червоподібного відростка як резервуара коменсальних бактерій. Сама мікробіота апендикса нагадує мікробіоту прямої кишки, але порівняно з останньою він показав більш високу частку мікроорганізмів типу Firmicutes, чиє збільшення може бути пов'язане із запаленням, у той час як частка Bacteroidetes виявилася значно меншою [2, 3].
Враховуючи ці дані, припущення, що апендикс може функціонувати як резервуар для коменсальних бактерій та полегшувати повторну інокуляцію проксимального відділу товстої кишки та меншою мірою – термінального відділу тонкої кишки після таких порушень, як лікування антибіотиками, важкої діареї тощо, є актуальним предметом сучасних досліджень.
Метою нашої роботи є вивчення проблеми та факторів ризику розвитку запальних захворювань кишечника після видалення апендиксу.
Матеріали і методи. Нами проведено пошук повнотекстових літературних джерел за ключовими словами: «апендикс», «апендицит», «апендектомія», «запальні захворювання кишечника», «мікробіом кишечника», мікробіота апендикса», за допомогою пошукової системи Google Scholar.
Результати. Запальні захворювання кишечника, такі як хвороба Крона або виразковий коліт, є хронічними захворюваннями кишкового тракту. Ці захворювання впливають не лише на кишечник, а й на загальний стан організму, й без належного лікування можуть призвести до виникнення серйозних ускладнень. Хоча етіологія цієї групи захворювань ще не до кінця вивчена і залишається невідомою, але вчені дотримуються думки мультифакторної етіології. Ініціація та прогресування даних захворювань включають складну взаємодію між генетичними, імунологічними факторами та факторами середовища [4].
Апендектомія викликає дисбактеріоз кишечника, який може бути передвісником запалення кишечника. Крім того, спричинений хірургічним втручанням парієтальний розрив призводить до розриву епітелію та рясної секреції цитокінів прозапальними клітинами. Ці спостереження свідчать про участь апендектомії у виникненні хвороби Крона. З іншого боку, апендектомія може призвести до повторної колонізації кишечника, що, у свою чергу, може запобігти розвитку запальних захворювань кишечнику [5].
По-перше, апендикс є резервуаром корисних бактерій, що відновлюють мікробіоту кишечника після перенесених інфекцій. А отже, після апендектомії може змінитися склад кишкової флори [6].
По-друге, дослідження показали, що після видалення апендиксу може збільшитися ризик розвитку хвороби Крона, особливо у підлітковому віці та у молоді. Це пов’язують з тим, що апендикс містить лімфоїдну тканину, що впливає на мікробіоту та імунну відповідь кишечника. Інколи ранні симптоми хвороби Крона помилково діагностують як апендицит, що пояснює частковий зв’язок між ними. По-третє, після проведення апендектомії змінюється імунна відповідь, і виробляються цитокіни, що може сприяти зниженню запальних реакцій у товстому кишечнику, що знижує вірогідність розвитку виразкового коліту.
Висновки. Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що червоподібний відросток грає одну з ключових ролей у підтримці кишкового мікробіома та у розвитку імунної системи кишечника, а також має значення в патогенезі запальних захворювань кишечника. Клінічні та морфологічні наукові спостереження вказують на значний взаємозв'язок між апендиксом та цими захворюваннями, що у майбутньому може мати істотне терапевтичне значення розробки нових методів лікування запальних захворювань кишечника.
Використані джерела:
1. Ansaloni L, Catena F, Pinna AD. What is the function of the human vermiform appendix? Evolution-based surgery: a new perspective in the Darwinian year 2009. Eur Surg Res. Europaische Chirurgische Forschung Recherches Chirurgicales Europeennes. 2009;43:67-71. DOI:10.1159/000219236.
2. Guinane CM, Tadrous A, Fouhy F, et al. Microbial composition of human appendices from patients following appendectomy. mBio. 2013;4(1):e00366-12. DOI:10.1128/mBio.00366-12
3. Rogers MB, Brower-Sinning R, Firek B, et al. Acute Appendicitis in Children is Associated with a Local Expansion of Fusobacteria. Clin Infect Dis. 2016;63(1):71-8. DOI:10.1093/cid/ciw208
4. Nishida A, Inoue R, Inatomi O, Bamba S, Naito Y, Andoh A. Gut microbiota in the pathogenesis of inflammatory bowel disease. Clin J Gastroenterol. 2018 Feb;11(1):1-10. DOI: 10.1007/s12328-017-0813-5.
5. Sahami S, Kooij IA, Meijer SL, Van den Brink GR, Buskens CJ, Te Velde AA. The Link between the Appendix and Ulcerative Colitis: Clinical Relevance and Potential Immunological Mechanisms. Am J Gastroenterol. 2016 Feb;111(2):163-9. DOI: 10.1038/ajg.2015.301.
6. Frisch M, Johansen C, Mellemkjaer L, Engels EA, Gridley G, Biggar RJ, Olsen JH. Appendectomy and subsequent risk of inflammatory bowel diseases. Surgery. 2001 Jul;130(1):36-43. DOI: 10.1067/msy.2001.115362.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter