Постановка проблеми. Спираючись на вимоги сьогодення дедалі очевиднішою стає необхідність переосмислення традиційних підходів у процесі підготовки дітей дошкільного віку до навчання в НУШ. Заучування нової інформації напам’ять є неефективним процесом, що значно поступається місцем розвивальному освітньому середовищу, яке орієнтується на стимулювання пізнавальної активності, критичного мислення, креативності, а також смислового засвоєння інформації. У цьому контексті особливого значення набуває використання розвивальних ігор як універсального засобу покращення інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку.
Аналіз останніх наукових публікацій. Вважаємо за необхідне звернутися до педагогічних досліджень науковців. Сутність поняття «інтелектуальна готовність» було неодноразово досліджено такими вченими як: В. Антонюк І. Дичківська, А. Жданова, О. Пісоцький.
Питання наступності дошкільної та початкової освіти репрезентовано у працях А. Богуш, Н. Гавриш, В. Галузяка, Т. Корж, О. Комар, Т. Поніманської та ін. Застосування розвивальних ігор в освітньому процесі ЗДО було проаналізовано І Брушевською, С. Матвієнко, К. Щербаковою.
У сучасному ЗДО розвивальні ігри застосовуються не лише для організації змістовного дозвілля дитини, а й як цілеспрямований педагогічний інструмент формування ключових компетентностей дошкільників.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати використання розвивальних ігор як ефективного педагогічного засобу формування інтелектуальної готовності дітей старшого дошкільного віку до систематичного навчання у Новій українській школі на етапі завершення дошкільного дитинства.
Виклад дослідження. У сучасних підходах одним із ключових індикаторів успішної адаптації дитини до навчання є її інтелектуальна готовність. Становлення підростаючого покоління обумовлює проблему створення середовища, яке відповідатиме їхнім потребам та сприятиме їхньому розвитку [5].
За вищезазначеними дослідженнями, розумова готовність дітей до здобуття початкової освіти характеризується рівнем сформованості їхніх інтелектуальних та пізнавальних можливостей. При цьому науковці акцентують увагу на значущості опанування дошкільниками шостого-сьомого року життя комплексу вмінь та навичок необхідних для ефективного засвоєння навчального матеріалу в умовах школи. У контексті інтелектуальної готовності науковці виділяють ключові компоненти, серед яких - рівень загальної обізнаності дитини, ступінь розвитку досвіду здійснення навчальної діяльності, а також здатність до виконання релевантних розумових операцій та дій [4].
Вважаємо за доцільне звернутися до нормативно-правового підґрунтя. Згідно із Базовим компонентом дошкільної освіти, компетентнісний підхід є необхідною умовою для успішного навчання особистості протягом життя та її подальшої освіти на наступних освітніх рівнях, що безпосередньо пов'язано з формуванням інтелектуальної готовності до шкільного навчання, зокрема, в контексті Нової української школи [1].
Підкреслимо, що освітній напрям «Гра дитини» є одним із обов'язкових у Державному стандарті дошкільної освіти. Тобто, гра трактується як повноцінний, цілеспрямований напрям освітньої роботи, регламентований Стандартом та орієнтований на досягнення специфічних освітніх результатів щодо яких визначено відповідні вимоги [1].
Проведений аналіз наукових джерел щодо проблеми формування інтелектуальної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в НУШ засвідчує, що ефективність використання потенціалу розвивальних ігор значно зросте за дотримання таких умов: розвивальні ігри є ефективними тоді, коли вони здійснюються в атмосфері емоційного комфорту, що сприяє розвитку мотивації до навчання та соціалізації дітей; впровадження новітніх технологій, таких як цифрові ігри або мобільні додатки, що відповідають принципам активного навчання тощо. Забезпечення інклюзивності в організації розвивальних ігор сприяє розвитку кожної дитини без винятку, незалежно від її індивідуальних характеристик [3].
Інтелектуальна готовність передбачає, що діти навчаються не тільки засвоювати нові знання, але й набувають здатності до їх функціонального застосування у розв'язанні пізнавальних завдань, що є основою для розвитку критичного мислення. Важливим фактором оптимізації цього розвитку є створення умов для інтеграції набутих знань, що реалізується через синергію навчальної, ігрової та інших форм дитячої активності.
Наведемо структурний опис розвивальних ігор, які можна використовувати в освітньому процесі ЗДО.
1. За провідною пізнавальною функцією: інформаційно-пізнавальні ігри – спрямовані на збагачення знань про навколишній світ (вікторини, тематичні картки, логічні кросворди). Ігри на розвиток логічного мислення – вправляють у класифікації, узагальненні, аналізі, синтезі, встановленні причинно-наслідкових зв’язків («Знайди зайве», «Четвертий зайвий»). Ігри на розвиток мовлення та мисленнєвих операцій – стимулюють формулювання запитань, побудову зв’язного висловлювання, розвиток внутрішнього мовлення («Скажи навпаки», «Опиши предмет») [2].
2. За структурою інтелектуальної діяльності: ігри на сприймання та увагу – тренують концентрацію, обсяг, стійкість уваги («Знайди відмінності», «Що змінилося?»). Ігри на розвиток пам’яті – розвивають оперативну та довготривалу пам'ять («Запам’ятай і повтори», «Що зникло?»). Ігри на мислення – формують інтелектуальні операції (порівняння, узагальнення, моделювання). Ігри на уяву – активізують креативне мислення, варіативність розв’язань («Придумай закінчення казки», «Що було б, якби…»).
3. За формою організації:
Індивідуальні – зосереджують увагу на самостійному розв’язанні інтелектуальних завдань. Парні – формують навички співпраці, діалогічне мовлення, логіку дискусії. Групові – стимулюють взаємодію, прийняття рішень у колективі, обґрунтування думки.
4. За змістом і видом діяльності:
Ігри з предметами (маніпулятивно-логічні) – конструювання, сортування, побудова логічних послідовностей із предметів.
Словесно-логічні ігри – ребуси, загадки, мовленнєві ланцюжки.
Настільно-друковані ігри – лото, доміно, мозаїки з логічним змістом.
Ігри з використанням цифрових ресурсів – інтерактивні дидактичні ігри на розвиток інтелекту (в рамках медіаосвіти) [6].
Висновки: Отже, розвивальні ігри є провідним педагогічним інструментом формування інтелектуальної готовності дітей старшого дошкільного віку, що зумовлено їхньою відповідністю віковим психологічним особливостям, інтегрованістю пізнавальної та ігрової діяльності, а також здатністю стимулювати когнітивну активність у природній для дитини формі. Практичне впровадження розвивальних ігор в освітній процес ЗДО дозволяє не лише ефективно реалізовувати завдання Базового компоненту дошкільної освіти, а й формувати у дітей здатність до розумових зусиль, навчальної мотивації, саморегуляції пізнавальної діяльності та підвищення рівня загальної навчальної компетентності.
Ефективність використання розвивальних ігор як засобу інтелектуального розвитку значною мірою залежить від педагогічної майстерності вихователя, його здатності моделювати ситуації інтелектуального пошуку, дотримуватися принципів наступності з початковою освітою, варіативно поєднувати ігрові методики з іншими формами організації освітнього процесу.
Подальші наукові дослідження потребують вивчення формування інтелектуальної готовності старших дошкільників до навчання в НУШ засобами розвивальних ігор.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) : Нова редакція : затв. наказом МОН України від 21.01.2021 № 33. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/ media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity. pdf (дата звернення: 29..04.2025).
2. Щербакова К. Рольові ігри з будівельним матеріалом як засіб соціалізації дітей старшого дошкільного віку. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: «Педагогічні науки». 2019. No1. URL : https://pedejournal.cdu.edu.ua/article/view/3266. (дата звернення: 29.04.2025).
3. Гармс Тельма. Шкала оцінювання якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти. Третя редакція (ECERS3) / Тельма Гармс, Річард М. Кліффорд, Деббі Краєр / пер. з англ. О. Тільна. Харків: Вид. «Ранок», 2020. 116 с
4. Поніманська Т. І., Дичківська І. М. Дошкільна педагогіка. Практикум: навч. посібн. Київ: Видавничий Дім "Слово", 2004. 352 с.
5. Косенчук О., Стягунова О. Безпека освітнього простору закладів дошкільної освіти в умовах воєнного стану. Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. Том 1. No 1 (105). 2023. С. 90–101.
6. Волинець Ю. О., Стаднік Н. В. Ігрові технології як засіб логікоматематичного розвитку дітей старшого дошкільного віку. Готовність дитини старшого дошкільного віку до систематичного навчання в школі: матеріали всеукраїнської науково-практичної онлайн конференції (6, 13, 20 квітня 2023 р., м. Київ). Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2023. 349 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter