Сучасна система вищої педагогічної освіти України переживає період трансформації, зумовлений євроінтеграційними процесами та впровадженням компетентнісної парадигми. Особливої уваги потребує підготовка майбутніх вчителів-філологів, які повинні не лише володіти ґрунтовними знаннями з мови та літератури, але й уміти ефективно застосовувати інноваційні методи навчання у своїй професійній діяльності.
Формування лінгвістичної компетентності як ключового компонента професійної підготовки вчителя-філолога вимагає впровадження сучасних педагогічних технологій, серед яких особливе місце посідають ігрові технології. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання суперечностей між традиційними підходами до підготовки філологів та вимогами сучасної освітньої практики, яка потребує інноваційних методів активізації пізнавальної діяльності студентів.
Проблема використання ігрових технологій у вищій освіті розглядалася у роботах Н. Бібік, І. Зимньої, О. Пометун, О. Савченко, А. Хуторського та інших. Питання формування лінгвістичної компетентності досліджували Л. Мацько, С. Караман, М. Пентилюк, О. Горошкіна. Проте специфіка використання ігрових технологій саме у процесі формування лінгвістичної компетентності майбутніх вчителів-філологів залишається недостатньо дослідженою.
Лінгвістична компетентність є ключовим компонентом професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога і передбачає володіння знаннями про мову як знакову систему і суспільне явище, розуміння закономірностей її функціонування та здатність аналізувати мовні явища.
На основі аналізу наукової літератури (М. Пентилюк, О. Горошкіна, С. Караман) можемо визначити такі структурні компоненти лінгвістичної компетентності майбутніх вчителів-філологів:
1. Когнітивно-пізнавальний компонент – система знань про мову як суспільне явище і знакову систему, її рівні, одиниці та функції.
2. Операційно-діяльнісний компонент – уміння і навички застосовувати лінгвістичні знання у процесі аналізу мовних явищ, здійснювати лінгвістичний аналіз текстів різних стилів і жанрів.
3. Мотиваційно-ціннісний компонент – усвідомлення цінності лінгвістичних знань для професійної діяльності, інтерес до мовознавчих дисциплін, прагнення до самовдосконалення.
4. Рефлексивний компонент – здатність до самоаналізу і самооцінки власної лінгвістичної підготовки, критичного осмислення мовних явищ.
Ігрові технології у вищій школі є формою організації навчання, що базується на відтворенні предметного і соціального змісту професійної діяльності, моделюванні систем відносин, які характерні для цього виду практики (О. Пометун, Л. Пироженко).
Аналіз наукових досліджень дозволяє класифікувати ігрові технології, що використовуються у підготовці майбутніх вчителів-філологів, за такими критеріями:
1. За дидактичною метою: навчальні (спрямовані на формування лінгвістичних знань); тренувальні (орієнтовані на відпрацювання навичок лінгвістичного аналізу); узагальнюючі (систематизація та інтеграція лінгвістичних знань).
2. За характером педагогічного процесу: репродуктивні (відтворення лінгвістичних знань); продуктивні (творче застосування лінгвістичних знань); дослідницькі (самостійний пошук розв'язання лінгвістичних проблем).
3. За ігровою методикою: предметні ігри (фокусуються на конкретних мовних явищах); сюжетні (базуються на імітації професійної діяльності); рольові та ділові ігри (моделюють професійну діяльність філолога); імітаційні (відтворюють реальні професійні ситуації).
Лінгвістична компетентність майбутніх вчителів-філологів є інтегративною якістю особистості, що включає систему лінгвістичних знань, умінь і навичок, професійно значущих якостей та досвіду їх застосування у професійній діяльності. Впровадження ігрових технологій у процес формування лінгвістичної компетентності майбутніх вчителів-філологів сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів, посиленню їх мотивації до вивчення лінгвістичних дисциплін, розвитку аналітико-синтетичних умінь та навичок застосування теоретичних знань у практичній діяльності. Найбільш ефективними у формуванні лінгвістичної компетентності виявилися професійно-орієнтовані ігри та інтерактивні ігри з використанням цифрових технологій, які моделюють реальні професійні ситуації та створюють умови для творчого застосування лінгвістичних знань.
Список літератури:
1. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ: К.І.С., 2021. С. 45-51.
2. Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії. Київ: Ленвіт, 2022. 272 с.
3. Мацько Л. І. Українська мова в освітньому просторі. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2021. 607 с.
4. Пентилюк М. І. Актуальні проблеми сучасної лінгводидактики. Київ: Ленвіт, 2023. 256 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter