Історична пам’ять є однією із фундаментальних засад національної ідентичності, формуючи усвідомлення минулого, його вплив на сучасність та уявлення про майбутнє спільноти. У цьому процесі архіви відіграють важливу роль. Вони є не просто місцем зберігання документальних свідчень минулих часів, а й активними осередками створення та передачі історичної пам’яті, репрезентації нації та її історико-культурної спадщини, усвідомлення своєї суб’єктності та тяглості в історії. Архівні матеріали як надійні джерела інформації відкривають унікальні можливості для ретельного та неупередженого аналізу історичних подій, дозволяючи уникнути викривлень та маніпуляцій.
Як частину інфраструктури, що забезпечує збереження, презентацію та популяризацію історичної пам’яті, архівні установи виконують низку важливих функцій. По-перше, комплектування, тобто систематичне поповнення архівних фондів документами, що мають історичну, наукову, соціально-економічну, політичну або культурну цінність. По-друге, облік та зберігання (йдеться. насамперед. про забезпечення належних умов для фізичного збереження документів, їхнього обліку та каталогізації). Також серед пріоритетних завдань Державної архівної служби України є «цифровізація усіх процесів архівної справи та діловодства; організація формування документів Національного архівного фонду; забезпечення збереженості Національного архівного фонду як складової всесвітньої культурної спадщини» [1]. По-третє, йдеться про науково-технічне опрацювання, формування фондів та описів, створення каталогів та довідкового апарату для полегшення пошуку потрібних документів та їх використання. По-четверте, забезпечення «рівного доступу до інформаційних ресурсів суспільства, зокрема, архівних інформаційних ресурсів» [1]. Доступ до архівних документів має бути забезпечений для дослідників, представників державних органів, громадських організацій та зацікавленим особам [2]. По-п’яте, організація виставок, публікація документів, проведення лекцій та інших просвітницьких та науково-популярних та наукових заходів, спрямованих на ознайомлення громадськості з архівними матеріалами, специфікою їх використання для вивчення історії, збереження культурної спадщини, формування ідентичності тощо [3]. Зокрема, в Україні 24 грудня 2024 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено «Стратегію захисту документальної спадщини як запорука збереження національної ідентичності та державності на період до 2027 року», у якій наголошено:
«<…>Архіви є важливим інструментом формування історичної пам’яті кожної країни, нації та людства в цілому, що сприяють реалізації права людини на інформацію, захисту демократії, розвитку держави і громадянського суспільства.
Архівні установи на тлі зростання викликів і посилення загроз, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, беруть активну участь у динамічно змінюваній реальності шляхом реалізації ініціатив із захисту та надання доступу до документальних свідчень минулого для підтримки розвитку держави і українського суспільства, зміцнення його ідентичності. <…>» [4].
Україна, з її багатовіковою та складною історією, володіє значним архівним фондом, який відображає різні періоди її становлення та розвитку. Серед численних архівних установ особливе місце займає Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). У архіві зберігаються унікальні документи, що фіксують діяльність центральних органів державної влади та управління України з 1991 р., а також низка унікальних фондів періоду Української Революції, української еміграції, періоду Другої світової війни, історії УРСР, фонди особового походження [5].
ЦДАВО України є однією з ключових архівних установ країни, історія якої починається з 1921 р. Тоді це був Центральний архів революції, де були зібрані документи, що відображають історію революційного руху у радянському форматі, а також матеріали центральних державних установ з 1917 р. Ці документи стали основою для сучасних фондів ЦДАВО України. Згодом до архіву приєднали також матеріали, які раніше зберігалися у створеному в 1926 р. Центральному архіві праці та Всеукраїнському центральному державному архіві (1930 р.) [6].
У контексті тематики дослідження нас цікавлять документи, що зберігають цінні свідчення про діяльність різних владних структур, що діяли на території України у перші десятиліття ХХ ст.: Української Центральної Ради та Української Народної Республіки (березень 1917 — квітень 1918), Української Держави на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським (квітень — листопад 1918), Директорії УНР (листопад 1918 — лютий 1919), Української Соціалістичної Радянської Республіки та Української Радянської Соціалістичної Республіки (1917—1991). Архів містить документи періоду Української революції 1917—1921 рр., зокрема Універсали Української Центральної Ради, проєкти Конституції УНР (грудень 1917 р.) та Конституції Української Держави (1918 р.), Акт злуки ЗУНР з УНР від 22 січня 1919 р. Їх доповнюють матеріали про національну символіку, мову, громадянство, а також документи Західноукраїнської Народної Республіки та Карпатської України [7].
Кожен із цих документів є частиною складної мозаїки минулого, що дає змогу сучасникам відтворити події та глибше зрозуміти мотивацію їхніх учасників. Особливу цінність для збереження історичної пам’яті становлять матеріали, які відображають ідеологічні засади і політичні програми українських урядів та політичних діячів. Документи Центральної Ради, Директорії УНР та Української Держави Павла Скоропадського дозволяють простежити розвиток української політичної думки, а також усвідомити прагнення українців до самовизначення і здобуття незалежності. Їхнє детальне вивчення сприяє розвінчанню міфів і стереотипів, що довгий час нав’язувалися українській історії. На сайті архіву ми знайдемо «Путівник» — електронний ресурс для «надання доступу до повнотекстового довідкового апарату архіву та його оцифрованих фондів. Ресурс забезпечує повнотекстовий пошук за назвами фондів, історичними довідками та анотаціями до фондів і описів, а також заголовками справ. Покажчики імен, організацій та географічних назв є електронними аналогами традиційних карткових каталогів та надають додаткову інформацію дослідникам. Оцифровані матеріали доступні для перегляду через зручний інтерфейс, а неоцифровані справи можуть бути замовлені до читального залу архіву онлайн через особистий кабінет» [5].
У фондах (ЦДАВО) збережено цінні документальні свідчення, які розповідають про складний і багатогранний процес українського національно-визвольного руху, що розгорнувся після розпаду Російської та Австро-Угорської імперій. Архівні документи відображають важливі події тієї доби: створення та діяльність першого українського парламенту — Центральної Ради, формування перших урядів, проголошення незалежності Української Народної Республіки, розвиток конституційних основ державності, зусилля українських земель щодо об'єднання в єдину соборну державу, подвиги військових часів Української революції, визнання України на міжнародній арені, а також погляди видатних політичних діячів того періоду. Протягом 2017-2021 рр. оригінали цих документів були виставлені у читальному залі архіву. Крім того, організовано онлайн-виставки та створено цифрові добірки на офіційному сайті ЦДАВО України і на сторінці архіву у Facebook. Для користувачів вебсайту запровадили спеціальну рубрику «Українська революція: архівні хроніки», де представлено календар подій Української революції [8].
Також, завдяки цифровізації матеріалів архіву, бажаючі мають можливість ознайомитися з унікальними документами: ІІ Універсал Української Центральної Ради; Нота Генерального Секретаріату Української Народної Республіки до Ради Народних Комісарів РСФРР у відповідь на Маніфест РНК з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради. 29 грудня 1917 р.; Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку з Західно-Українською Народною Республікою. 22 січня 1919 р.; Закон про громадянство Української Народної Республіки; Протокол № 2, засідання представників урядів Української Народної Республіки та Білоруської Народної Республіки щодо встановлення державних кордонів; Протокол № 3, засідання представників урядів Української Народної Республіки та Білоруської Народної Республіки щодо встановлення державних кордонів; Протокол № 4, засідання представників урядів Української Народної Республіки та Білоруської Народної Республіки щодо встановлення державних кордонів. 22 квітня 1918 р.; Витяг з протоколу засідання Української Центральної Ради щодо ухвалення Закону про Національно-Персональну Автономію. 9 січня 1918 р.; Заповіт Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського. 3 серпня 1918 р. [9]. Ці та низка інших архівним матеріалів, допомагають нам, спираючись на мову документів, засвідчити політичну історію українства тих буремних років та зрозуміти багато в чому й перебіг нинішніх подій.
Документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України є важливим джерелом для наукових досліджень з історії України, особливо перших десятиліть XX ст. Вони відкривають можливість для науковців: відтворювати хід політичних подій та процесів; аналізувати процес ухвалення ключових державних рішень; досліджувати соціально-економічний розвиток країни; вивчати культурне життя та досягнення у сфері науки; відновлювати біографії видатних історичних особистостей.
Активне поширення архівних документів є важливим засобом формування історичної свідомості та пам’яті. ЦДАВО активно займається такими заходами:
- організовує виставки архівних документів, що надає можливість наочно представити унікальні історичні матеріали, привертаючи увагу громадськості до їхньої цінності [10];
- готує та видає документальні збірники і науково-популярної літератури, завдяки чому архівна інформація стає доступнішою для всіх, інтегруючись у науковий та освітній простори [11];
- проведення лекцій, семінарів, круглих столів. Такі заходи створюють платформу для обміну знаннями та обговорення важливих історичних тем, опираючись на архівні джерела [12].
- cпівпраця з навчальними закладами та медіа. Така взаємодія сприяє поширенню інформації про архівні матеріали у суспільстві, зокрема серед молодого покоління [13].
Архіви України, зокрема ЦДАВО, мають величезне значення як джерело історичної пам’яті. Їхня діяльність спрямована на збереження унікальних документальних свідчень минулого, що дозволяє об’єктивно вивчати історію, формувати національну ідентичність та протидіяти фальсифікації історичних фактів. ЦДАВО України відіграє стратегічну роль у збереженні матеріалів, які відображають ключові етапи становлення та розвитку української державності. Забезпечуючи доступ до цих документів і сприяючи їх широкому поширенню, архів сприяє збереженню й укріпленню історичної пам’яті українського народу.
Сучасні виклики, з якими стикаються архівні установи України, потребують спільних зусиль держави, науковців та громадськості для сталого розвитку галузі. Серед пріоритетних завдань – інвестування в архівну сферу, впровадження сучасних технологій, розширення доступу до архівних ресурсів і популяризація історичних знань. Усі ці заходи спрямовані на зміцнення ролі архівів як фундаментальної інституції національної пам’яті, особливо важливого в умовах російсько-української війни.
Список літератури:
1. Місія. Державна архівна служба України. Офіційний вебпортал органу виконавчої влади. URL: https://archives.gov.ua/ua/%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%96%d1%8f-%d0%b1%d0%b0%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d1%86%d1%96%d0%bd%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%96-%d0%bf%d1%80%d1%96%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b5%d1%82%d0%b8/
2. Україна відкрила доступ до архівних документів. Урядовий кур'єр, 14 червня 2016. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayina-vidkrila-dostup-do-arhivnih-dokumentiv/
3. Назаренко К. Минуле заради майбутнього: про роль архівів у збереженні пам’яті про події та наслідки війни. Zmina, 8 травня 2025. URL: https://zmina.info/articles/mynule-zarady-majbutnogo-pro-rol-arhiviv-u-zberezhenni-pamyati-pro-podiyi-ta-naslidky-vijny/
4. Стратегія захисту документальної спадщини як запорука збереження національної ідентичності та державності на період до 2027 року. Кабінет Міністрів від 24 грудня 2024 р. № 1349-р. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1349-2024-%D1%80#Text
5. Путівник. ЦДАВО України. URL: https://e-resource.tsdavo.gov.ua/guide/
6. Маковська Н. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я. НАН України. Інститут історії України. Київ : Видавництво «Наукова думка», 2013. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM= S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR= Tsentralnyj_vyschykh
7. Ресурси. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. URL: https://tsdavo.gov.ua/
8. «Українська революція: архівні хроніки». До 100-річчя Української революції 1917-1921 рр. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. URL: https://tsdavo.gov.ua/ukrayinska-revolyutsiya-arhivni-hroniky-2/
9. Унікальні документи. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. URL: https://tsdavo.gov.ua/category/unikalni-dokumenty/
10. У кулуарах Верховної Ради України одночасно експонувалися ще дві виставки, підготовлені ЦДАВО України: «Тільки прапори цвітуть» та «Історичні паралелі: автографи». Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, 25.08.2024. URL: https://tsdavo.gov.ua/ostanni-novyny/u-kuluarah-verhovnoyi-rady-ukrayiny-odnochasno-eksponuvalysya-shhe-dvi-vystavky-pidgotovleni-czdavo-ukrayiny-tilky-prapory-czvitut-ta-istorychni-paraleli-avtografy/
11. Бібліографія. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. URL: https://tsdavo.gov.ua/bibliografiya/
12. Проблеми збереження культурної спадщини обговорено за онлайновим круглим столом у ЦДАВО України. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, 27.04.2022. URL: https://tsdavo.gov.ua/novyny/problemy-zberezhennya-kulturnoyi-spadshhyny-obgovoreno-za-onlajnovym-kruglym-stolom-u-czdavo-ukrayiny/
13. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Facebook. URL: https://www.facebook.com/tsdavo/?locale=ru_RU
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter