Вступ. Сучасна освіта в Україні активно трансформується, прагнучи не лише адаптуватися до глобальних трендів, а й формувати технологічне бачення майбутнього, яке сприяє розвитку знань і навичок учнів та позиціонує країну як ініціатора освітніх тенденцій [1]. У цьому контексті технологія доповненої реальності (AR) відкриває нові перспективи, поєднуючи передові підходи з розвиненим потенціалом української освітньої системи.
Мета роботи. Метою роботи є аналіз світового досвіду застосування AR в освіті, оцінка її адаптивності до українського освітнього контексту і розроблення стратегій впровадження, що спираються на локальні ініціативи та розвинену IT-інфраструктуру України. Особлива увага приділяється дослідженню впливу AR на викладання шкільних дисциплін та організацію дистанційного навчання.
Виклад основного матеріалу. Згідно з міжнародними дослідженнями, AR сприймається педагогами як перспективний інструмент, але її використання обмежується недостатньою професійною підготовкою [1]. Дослідження 2022 року підтверджують, що AR сприяє кращому засвоєнню матеріалу порівняно з традиційними методами завдяки інтерактивним візуалізаціям [2]. AR також ефективніше підвищує мотивацію учнів у мовних і соціальних дисциплінах, таких як література чи історія, порівняно з природничими науками, сприяючи ширшому застосуванню в гуманітарній освіті [2]. AR демонструє значний потенціал для підтримки залученості учнів у різних навчальних середовищах [2].
В Україні готовність до впровадження AR має свої особливості, зумовлені як технологічними можливостями, так і викликами воєнного часу. Результати опитувань свідчать, що більшість українських вчителів готові до використання цифрових технологій, але лише частина активно впроваджує інноваційні методи у своїй практиці [3]. Цей дисбаланс пояснюється обмеженим доступом до сучасного обладнання, недостатньою кількістю тренінгів і браком навчальних матеріалів, адаптованих до національних стандартів, що перешкоджають ширшому впровадженню технологій [3].
Серед ключових переваг AR- покращення академічних результатів завдяки інтерактивному підходу. У дистанційному навчанні AR знижує когнітивне навантаження, підвищуючи засвоєння матеріалу на 20-30% [4]. Технологія також сприяє інклюзії, забезпечуючи доступ до освіти для учнів із особливими потребами через додатки, такі як VOISS (Virtual and Occupational Interactive Support System). Цей інструмент дозволяє адаптувати навчальний контент до індивідуальних потреб, зокрема для учнів із розладами аутистичного спектра, через інтерактивні сценарії та віртуальні симуляції, що розвивають комунікативні та когнітивні навички [5].
Попри наявність технічних можливостей, ефективне впровадження доповненої реальності в освіті суттєво залежить від готовності викладачів до її використання. У багатьох країнах із розвиненою цифровою інфраструктурою спостерігається нестача фахових навичок у цій сфері [1]. В Україні ця проблема посилюється системними обмеженнями, передусім недостатнім фінансуванням освітнього сектору та браком програм підвищення кваліфікації педагогів, що вимагає розроблення комплексної політики професійного розвитку.
Незважаючи на це, українські ініціативи демонструють значний потенціал для інтеграції AR. Програма "Цифрова освіта" Міністерства освіти і науки України підтримує цифровізацію шкіл через платформу "Дія.Освіта", яка сприяє інтеграції сучасних технологій [3]. Пілотні STEM-програми в київських школах тестують AR у біології та математиці, підвищуючи інтерес учнів до точних наук [3]. Заклади вищої освіти також досліджують AR для вдосконалення викладання в STEM-дисциплінах [8]. Українські розробники створюють AR-інструменти для підручників, які збагачують уроки природничих наук [7, 9].
Застосування AR охоплює широкий спектр шкільних предметів, адаптуючись до їхньої специфіки, що дозволяє створювати інтерактивні освітні середовища. Для ілюстрації світового досвіду наведено таблицю з прикладами використання AR у викладанні широкого кола дисциплін.
Міжнародні корпорації, такі як Lenovo, підтримують розвиток AR-технологій для освіти, що свідчить про високий комерційний інтерес до цієї сфери [18]. Подібна увага до AR охоплює широкий спектр приватних підприємств, підкреслюючи конкурентоспроможність України в галузі освітніх технологій і її привабливість для міжнародних партнерів, що сприяє розвитку інноваційних освітніх рішень.
Педагоги зазначають важливість пілотних проєктів і професійної підготовки вчителів для ефективного використання AR. Рекомендується впровадити експериментальні програми у викладанні біології та історії в школах із доступом до інтернету, що сприятиме оцінці ефективності технології та залученню додаткового фінансування [3]. Використання учнями смартфонів сприятиме зниженню витрат на обладнання, що забезпечить доступність AR [6]. Організація тренінгів через платформи, такі як EdCamp Ukraine чи Coursera, сприятиме підвищенню кваліфікації педагогів [19]. Створення локалізованого контенту, зокрема з історії України, адаптованого до національних навчальних програм, і проведення тренінгів для ефективного використання AR є критично важливими для її масштабного впровадження [9, 19]. Варто також залучити гранти, подібні до програми ESSER, для забезпечення фінансування закупівлі обладнання та розробки освітнього контенту [20].
Висновки. AR відкриває шлях до інноваційної освіти, створюючи умови для активного залучення учнів і розвитку їхнього потенціалу. Україна, спираючись на розвинену IT-індустрію та локальні ініціативи, може не лише адаптувати світові практики, а й формувати власні освітні тренди, сприяючи глобальному прогресу освітніх технологій. Реалізація пілотних проєктів, підготовка педагогів і створення локалізованого контенту стануть основою для системної інтеграції AR, що зміцнить позицію України як лідера інноваційної освіти.
Список літератури:
1. Koumpouros Y. Revealing the true potential and prospects of augmented reality in education // Smart Learning Environments. — 2024. — Vol. 11, No. 2. — Article 2. — DOI: 10.1186/s40561-023-00288-0. — URL: https://slejournal.springeropen.com/articles/10.1186/s40561-023-00288-0 (дата звернення: 02.05.2025).
2. Chang H.-Y., Binali T., Liang J.-C., Chiou G.-L., Cheng K.-H., Lee S. W.-Y., Tsai C.-C. Ten years of augmented reality in education: A meta-analysis of (quasi-) experimental studies to investigate the impact // Computers & Education. — 2022. — Vol. 191. — Article 104641. — DOI: 10.1016/j.compedu.2022.104641. — URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0360131522002123?via%3Dihub (дата звернення: 02.05.2025).
3. Burov O. Y., Pinchuk O. P. Extended Reality in Digital Learning: Innovations and Challenges for Ukrainian Education // CEUR Workshop Proceedings. — 2022. — Vol. 3104. — P. 187-195. — DOI: 10.31812/educdim.4723. — URL: https://www.researchgate.net/publication/360420990_Extended_reality_in_digital_learning_ influence_opportunities_and_risks'_mitigation (дата звернення: 02.05.2025).
4. Cao W., Yu Z. The impact of augmented reality on student attitudes, motivation, and learning achievements - a meta-analysis (2016-2023) // Humanities and Social Sciences Communications. — 2023. — Vol. 10. — Article 352. — DOI: 10.1057/s41599-023-01852-2. — URL: https://www.nature.com/articles/s41599-023-01852-2 (дата звернення: 02.05.2025).
5. Quintero J., Baldiris S., Rubira R., Cerón J., Vélez G. Augmented Reality in Educational Inclusion: A Systematic Review on the Last Decade // Frontiers in Psychology. — 2019. — Vol. 10. — Article 1835. — DOI: 10.3389/fpsyg.2019.01835. — URL: https://www.frontiersin.org/journals/psychology/articles/10.3389/fpsyg.2019.01835/full (дата звернення: 02.05.2025).
6. Parmaxi A., Demetriou A. A. Augmented Reality Research and Applications in Education // IntechOpen. — 2021. — DOI: 10.5772/intechopen.98427. — URL: https://www.intechopen.com/chapters/77379 (дата звернення: 02.05.2025).
7. Гончарова Н. В. Технологія доповненої реальності в підручниках нового покоління // Збірник наукових праць «Педагогічні науки». — 2021. — Вип. 95. — С. 45-50. — URL: https://lib.iitta.gov.ua/716685/1/9c8b6a35b1ea5b7130c1ae9942824e97.pdf (дата звернення: 02.05.2025).
8. Gurevych R., Silveistr A., Mokliuk M., Shaposhnikova I., Gordiychuk A., Saiapina S. Using augmented reality technology in higher education institutions // Postmodern Openings. — 2021. — Vol. 12, No. 2. — P. 109-132. — DOI: 10.18662/po/12.2/299. — URL: https://lumenpublishing.com/journals/index.php/po/article/view/3644 (дата звернення: 02.05.2025).
9. Iatsyshyn A. V., Kovach V. O., Lyubchak V. O., Zuban Y. O., Korzun D. G., Ivanova S. M., Popel M. V. Application of augmented reality technologies for education projects preparation // CEUR Workshop Proceedings. — 2020. — Vol. 2732. — P. 134-160. — URL: https://www.researchgate.net/publication/343079778_Application_of_augmented_reality_ technologies_for_education_projects_preparation (дата звернення: 02.05.2025).
10. Singhal S., Bagga S., Goyal P., Saxena V. Augmented Chemistry: Interactive Education System // International Journal of Computer Applications. — 2012. — Vol. 49, No. 15. — P. 1-5. — DOI: 10.5120/7700-1041. — URL: https://www.researchgate.net/publication/265533538_Augmented_Chemistry_Interactive_ Education_System (дата звернення: 02.05.2025).
11. Wen Y., Wu L., He S., Ng N. H.-E., Teo B. C., Looi C. K., Cai Y. Integrating augmented reality into inquiry-based learning approach in primary science classrooms // Educational Technology Research and Development. — 2023. — Vol. 71. — P. 1631-1651. — DOI: 10.1007/s11423-023-10235-y. — URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11423-023-10235-y (дата звернення: 02.05.2025).
12. Kirikkaya E. B., Başgül M. Ş. The effect of the use of augmented reality applications on the academic success and motivation of 7th grade students // Journal of Baltic Science Education. — 2019. — Vol. 18, No. 3. — P. 362-378. — DOI: 10.33225/jbse/19.18.362. — URL: https://www.scientiasocialis.lt/jbse/?q=node/764 (дата звернення: 02.05.2025).
13. Turan Z., Meral E., Sahin I. F. The impact of mobile augmented reality in geography education: achievements, cognitive loads and views of university students // Journal of Geography in Higher Education. — 2018. — Vol. 42, No. 3. — P. 427-441. — DOI: 10.1080/03098265.2018.1455174. — URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/03098265.2018.1455174 (дата звернення: 03.05.2025).
14. Santos M. E. C., Chen A., Taketomi T., Yamamoto G., Miyazaki J., Kato H. Augmented reality learning experiences: Survey of prototype design and evaluation // IEEE Transactions on Learning Technologies. — 2014. — Vol. 7, No. 1. — P. 38-56. — DOI: 10.1109/TLT.2013.37. — URL: https://ieeexplore.ieee.org/document/6681565 (дата звернення: 02.05.2025).
15. Fan M., Antle A. N., Warren J. L. Augmented reality for early language learning: A systematic review of augmented reality application design // Journal of Educational Computing Research. — 2020. — Vol. 58, No. 6. — P. 1059-1100. — DOI: 10.1177/0735633120927489. — URL: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0735633120927489 (дата звернення: 03.05.2025).
16. Dick E. The Promise of Immersive Learning: Augmented and Virtual Reality’s Potential in Education // Information Technology and Innovation Foundation (ITIF). — 2021. — URL: https://www.itif.org/publications/2021/08/09/promise-immersive-learning-augmented-and-virtual-reality-potential (дата звернення: 02.05.2025).
17. Global education monitoring report summary, 2023: technology in education: a tool on whose terms? // UNESCO. — 2023. — URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000386147 (дата звернення: 03.05.2025).
18. Garzón J., Pavón J., Baldiris S. Systematic review and meta-analysis of augmented reality in educational settings // Virtual Reality. — 2019. — Vol. 23, No. 4. — P. 447-459. — DOI: 10.1007/s10055-019-00379-9. — URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s10055-019-00379-9 (дата звернення: 02.05.2025).
19. Al-Ansi A. M., Jaboob M., Garad A., Al-Ansi A. Analyzing augmented reality (AR) and virtual reality (VR) recent development in education // Social Sciences & Humanities Open. — 2023. — Vol. 8, No. 1. — Article 100532. — DOI: 10.1016/j.ssaho.2023.100532. — URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2590291123001377 (дата звернення: 04.05.2025).
20. AlGerafi M. A., Zhou Y., Oubibi M., Wijaya T. T. Unlocking the potential: A comprehensive evaluation of augmented reality and virtual reality in education // Electronics. — 2023. — Vol. 12, No. 18. — Article 3953. — DOI: 10.3390/electronics12183953. — URL: https://www.mdpi.com/2079-9292/12/18/3953 (дата звернення: 04.05.2025).
_______________________
Науковий керівник: Погорєлова Тетяна Юріївна, доктор філософії, доцент, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter