The rapid expansion of computer vision and optical character recognition (OCR) technologies has led to the emergence of new terminology, predominantly in English. This paper examines the linguistic challenges and strategies involved in forming appropriate Ukrainian equivalents for such terms. Emphasis is placed on the interplay between borrowing, transliteration, calque formation, and semantic adaptation within the framework of modern Ukrainian terminography. The study highlights the risks of uncontrolled language interference, including synonymic duplication and semantic distortion, and underscores the need for standardized, context-aware approaches to term creation. Through case analysis and classification of term formation methods, the paper contributes to the development of a coherent, functional lexicon for Ukrainian scientific and technical discourse in the field of artificial intelligence.
Комп’ютерний зір і технології оптичного розпізнавання символів (OCR) є динамічними галузями штучного інтелекту, розвиток яких супроводжується появою нових термінів переважно англомовного походження. Українська фахова мова інформатики невпинно розвивається та зазнає потужного впливу англійської мови, тому важливо відстежувати сучасні тенденції і вчасно реагувати на зміни, щоб зберігати нормативність і стабільність терміносистеми [1, 5]. Оскільки більшість базових понять комп’ютерного зору та OCR походять з англійської, постає проблема пошуку адекватних українських відповідників. Нерегульоване запозичення без адаптації може призводити до варіативності термінів і непорозумінь. Наприклад, у глосарії Microsoft pointer помилково перекладено як «курсор» (замість «покажчик»), а slider — як «повзун» (замість «регулятор») [2]. Такі приклади підтверджують актуальність розробки адекватного і стандартизованого підходу до перекладу англомовних комп’ютерних термінів українською.
Метою даної роботи є аналіз процесу формування української фахової лексики у сферах комп’ютерного зору та OCR. Основні завданням є аналіз впливу англійської мови на терміносистему, аналіз способ запозичення, надання прикладів адаптованих термінів, а також оцінка підходів до стандартизації.
У науковому дискурсі існує кілька підходів до адаптації англомовних термінів для фахової української лексики. Одним із ключових чинників, які впливають на процес запозичення, є швидкість розвитку технологій, яка не дає достатньо часу для природного формування власних відповідників [4]. Через це англіцизми входять до вжитку в первісному вигляді або з мінімальною адаптацією, що породжує проблему дублетів (напр., комп’ютерне бачення і комп’ютерний зір, нейронна мережа і нейромережа).
Як зауважує Ховрат [5], англомовні терміни проникають в українську наукову мову через кілька основних каналів:
– професійні переклади технічної документації;
– академічне викладання в університетах;
– використання оригінальної англомовної термінології у програмуванні та суміжних ІТ-сферах.
Однією з найбільших дискусій у лінгвістиці залишається питання, чи краще адаптувати терміни фонетично, чи створювати власні мовні відповідники. Однак, надмірне запозичення може розмивати межі між фаховою та загальновживаною мовою, створюючи лінгвістичну нестабільність. У відповідь на таку думку, інші дослідники, як-от Ментинська [1], акцентують на тому, що англіцизми можуть збагачувати терміносистему, якщо їх правильно адаптувати та систематизувати.
Існують спроби класифікувати терміни за ступенем їх адаптації [2]:
– Повна адаптація (фонетична, граматична, семантична): сканер, принтер, модем.
– Часткова адаптація (залишаються іншомовними або напівзрозумілими): драйвер, апдейт.
– Неадаптовані одиниці: scraping, overfitting, що часто використовуються в оригінальному написанні через складність перекладу.
Також активно досліджуються процеси калькування, які нерідко супроводжуються стилістичними помилками або створенням «гібридів». Наприклад, «глибоке навчання» (від deep learning) звучить природно, а от діджитал сигнатура (від digital signature) – сумнівно з точки зору нормативності. Такі випадки демонструють потребу в критичному підході до калькування, з урахуванням стилістики, традицій української мови та сприйняття фаховою спільнотою.
Варто розглядати кожен термін через призму його потенціалу для інтеграції в мову: чи можна створити словотвірне гніздо, чи буде термін зрозумілим без контексту, чи зможе він існувати в усному й писемному фаховому мовленні. Наприклад, від слова «розпізнавання» легко утворюються «розпізнавати», «розпізнавальний», «розпізнаванням», а от «рендерінг» – менш очевидний для словотворення.
Ці приклади свідчать про необхідність балансу між адаптацією новітніх термінів і збереженням цілісності української мови. Різні школи термінознавства – від пуристичних до прагматичних мають свої підходи, однак загальна думка наукової спільноти сходиться на важливості уніфікації та стандартизації термінів, особливо у високотехнологічних галузях, як-от комп’ютерний зір та OCR.
Важливо забезпечувати рівновагу між англіцизмами та питомими українськими формами. Запозичення мають місце, але лише за умови відсутності адекватного перекладу. Якщо ж українською можна передати зміст без втрат, варто використовувати саме її ресурси. Наприклад, «розпізнавання облич» звучить природніше й зрозуміліше, ніж гібридне «фейс-рекогнішин». Стандартизація, як от у словниках [3] – ефективний інструмент регулювання.
Формування української терміносистеми в галузі комп’ютерного зору та OCR – це динамічний процес. Успішна адаптація термінів можлива лише за умови: мовної обґрунтованості, фахового консенсусу, просвітницької підтримки в освіті, стандартизації на рівні словників та державної термінологічної політики.
Список літератури:
1. Ментивнська І. Лексико-генетичні особливості сучасної комп’ютерної термінології. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». 2014. № 791. С. 71–74.
2. Ментинська І., Наконечна Г. Структурно-словотвірні особливості сучасної комп’ютерної термінології. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». 2016. № 842. С. 86–91.
3. Словник термінів штучного інтелекту. Міністерство цифрової трансформації України. URL: https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/page/community/docs/Словник%20термінів%20у%20сфері%20ШІ%20(1).pdf (дата звернення: 14.05.2025).
4. Фесенко І. М., Сивачук О. М. АНГЛОМОВНА КОМП’ЮТЕРНА ТЕРМІНОЛОГІЯ: СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СПОСОБИ ТВОРЕННЯ. Nova fìlologìâ. 2021. № 84. С. 248–254. URL: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-35 (дата звернення: 23.05.2025).
5. Ховрат А., Явтушенко В. ПОБУДОВА ТЕРМІНІВ КОМПʼЮТЕРНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ШЛЯХОМ ЗАПОЗИЧЕНЬ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. Grail of Science. 2024. № 40. С. 412–416. URL: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.07.06.2024.064 (дата звернення: 23.05.2025).
________________________
Науковий керівник: Явтушенко В. М., кандидат філологічних наук, доцент, кафедра українознавства, Харківський національний університет радіоелектроніки
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter