Сучасна фінансова система перебуває на етапі активної цифрової трансформації. Однією з ключових технологій, що визначає майбутнє фінансового сектору, є блокчейн — розподілений реєстр, який забезпечує прозорість, безпеку та довіру без потреби у централізованому посереднику.
Блокчейн — це децентралізована база даних, яка складається з послідовно з’єднаних блоків інформації. Кожен блок містить криптографічний хеш попереднього блоку, тим самим створюючи захищений ланцюг записів, які практично неможливо змінити заднім числом [1, c. 116].
Поточне застосування блокчейну у фінансовій сфері:
- криптовалюти (Bitcoin, Ethereum) – перший приклад використання блокчейну;
- міжбанківські перекази (Ripple, Stellar) – зменшення часу транзакцій з декількох днів до кількох секунд;
- смарт-контракти – автоматизація виконання фінансових угод без участі третіх осіб;
- цифрова ідентифікація – захист персональних даних клієнтів банку.;
- аудит та комплаєнс – забезпечення прозорості й відслідковування змін.
Основними перевагами використання блокчейну у фінансах можна відзначити наступні характеристики [2, c. 48]:
- прозорість – усі учасники мають доступ до однакової інформації;
- безпека – дані зберігаються у зашифрованому вигляді, що мінімізує ризики шахрайства;
- швидкість транзакцій – особливо у міжнародних розрахунках;
- зниження витрат – автоматизація процесів, зменшення ролі посередників;
- надійність – система не має єдиного центру збоїв.
Впровадження блокчейн-технологій у фінансову сферу відкриває низку нових можливостей, однак одночасно супроводжується рядом викликів та ризиків, які можуть суттєво вплинути на темпи цифрової трансформації, безпеку даних та стабільність ринку [3, c. 92]. Розглянемо ключові з них детальніше:
1. Невизначеність регуляторного середовища. Одним з основних викликів є відсутність єдиної законодавчої бази, що регулює застосування блокчейн-технологій у фінансовому секторі. У багатьох країнах правовий статус смарт-контрактів, криптовалют, децентралізованих фінансових сервісів (DeFi) досі не врегульований. Така ситуація створює правову невизначеність для компаній, що впроваджують інновації, стримує інвестиції у нові рішення, а також ускладнює захист прав учасників транзакцій у випадку спорів.
2. Технічні обмеження масштабованості. Блокчейн-системи, особливо публічні (наприклад, Ethereum або Bitcoin), мають обмежену пропускну здатність. Зростання кількості транзакцій викликає затримки у верифікації та зростання комісій, що робить їх менш привабливими для масового фінансового використання. Проблема масштабованості також ускладнює обробку високочастотних біржових операцій або мікроплатежів у реальному часі [4, c. 62].
3. Кібербезпека та нові вектори атак. Хоча сам блокчейн вважається криптографічно стійким, інфраструктура навколо нього (гаманці, біржі, смарт-контракти) залишається вразливою до хакерських атак. Багато випадків зламу децентралізованих протоколів призводили до втрати мільйонів доларів. Додатково, поява квантових комп’ютерів у перспективі може поставити під загрозу традиційні методи шифрування.
4. Енергоспоживання та вплив на екологію. Системи на базі алгоритму Proof-of-Work (PoW) споживають колосальні обсяги електроенергії. Наприклад, мережа Bitcoin споживає більше енергії, ніж деякі країни, що викликає занепокоєння щодо екологічної сталості технології. Це суперечить принципам сталого розвитку та потребує переходу до більш енергоефективних алгоритмів (Proof-of-Stake, Proof-of-Authority тощо).
5. Недостатня сумісність із наявними системами. Існуючі банківські системи часто побудовані на централізованих платформах і не готові до інтеграції з блокчейн-архітектурою. Це потребує суттєвих витрат на модернізацію ІТ-інфраструктури, перенавчання персоналу та зміну процедур внутрішнього аудиту й звітності. Без належної сумісності ефективність блокчейн-рішень буде обмеженою [5, c. 33].
6. Низький рівень цифрової грамотності. У багатьох країнах спостерігається брак розуміння принципів роботи блокчейн-систем серед фінансових менеджерів, державних службовців, а також пересічних користувачів. Це уповільнює впровадження інновацій та створює ґрунт для шахрайства, оскільки користувачі не можуть критично оцінювати ризики або правильно користуватися новими продуктами.
7. Ризики децентралізації. У традиційних фінансових системах існує чітка відповідальність за обслуговування транзакцій. У блокчейн-мережах, навпаки, відповідальність часто розподілена або розмита, що ускладнює вирішення конфліктів. Відсутність єдиного суб’єкта, який гарантує виконання угоди або компенсує збитки, може підривати довіру до децентралізованих фінансових сервісів.
Попри численні переваги, блокчейн-технологія у фінансовому секторі стикається з низкою серйозних викликів, які вимагають комплексного вирішення на рівні регуляторів, ІТ-інфраструктури, освітніх ініціатив та міжнародного співробітництва. Її впровадження повинно супроводжуватися не лише технічними оновленнями, але й правовими, етичними та організаційними змінами. Лише за таких умов блокчейн зможе повністю реалізувати свій потенціал як драйвер фінансових інновацій.
Технологія блокчейн має величезний потенціал трансформувати фінансову систему, зробивши її більш прозорою, безпечною та ефективною. Проте її впровадження супроводжується низкою серйозних викликів і ризиків, серед яких ключовими є: правова невизначеність, технічна складність масштабування, проблеми кібербезпеки, високе енергоспоживання, низька сумісність з традиційними системами та недостатня цифрова грамотність учасників ринку.
Подолання цих бар’єрів потребує скоординованих зусиль держави, фінансових інституцій, розробників технологій та споживачів. Необхідно створити сприятливе правове поле, інвестувати в дослідження та розробки, модернізувати ІТ-інфраструктуру фінансових установ, а також забезпечити підвищення обізнаності населення щодо принципів функціонування блокчейн-систем.
Лише за умови усунення згаданих перешкод блокчейн зможе стати надійною основою для нової епохи цифрових фінансів — децентралізованої, стійкої та орієнтованої на інтереси кінцевого користувача.
Список літератури:
1. Вовк В. І., Іванченко Л. П. Блокчейн: технологія та можливості впровадження у банківській сфері // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2021. – № 75. – С. 114–120.
2. Осадча К. А. Технологія блокчейн у сучасному фінансовому секторі: ризики та переваги // Фінанси. Облік. Банки. – 2022. – № 2 (37). – С. 45–53.
3. Гринько О. І. Ризики впровадження блокчейн-технологій у фінансовій діяльності // Фінанси, облік, банки. – 2020. – № 1 (30). – С. 91–96.
4. Tapscott D., Tapscott A. Blockchain revolution: how the technology behind bitcoin is changing money, business, and the world. – New York : Penguin, 2016. – 348 p.
5. Zetzsche D. A., Buckley R. P., Arner D. W. The Future of Finance: Challenges of Blockchain Technology // University of New South Wales Law Research Series. – 2018. – № 47. – P. 1–34.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter