Актуальність: Наша дихальна система постійно взаємодіє з безліччю ароматичних речовин. Леткі органічні сполуки, що сприймаються нашими нюховими рецепторами, можуть сприяти зниженню якості повітря в приміщенні. Незважаючи на поширене уявлення про безпечність або навіть користь багатьох ароматичних речовин, існує все більше наукових даних, що підтверджують їх потенційну шкоду. Вони можуть подразнювати очі, горло і ніс, викликати кашель та задишку [1, 2]. Для людей, що страждають на респіраторні захворювання, такі як, астма і ХОЗЛ, ці сполуки можуть посилити симптоми [3]. Деякі речовини можуть викликати більш серйозні довгострокові наслідки для здоров’я. Розуміння їхнього впливу на нашу дихальну систему є надзвичайно важливим для розробки ефективних стратегій лікування і профілактики респіраторних захворювань. Оскільки використання ароматичних речовин стає дедалі частішим, дослідження їх впливу на респіраторну систему видається досить актуальним. Результати такого дослідження можуть слугувати основою для прийняття обґрунтованих рішень у сфері профілактичної медицини та охорони здоров’я.
Мета: Дослідити та проаналізувати наслідки впливу ароматичних речовин на дихальну систему людини, з’ясувати, як регуляторне використання синтетичних ароматизаторів може спричиняти розвиток алергічних реакцій та інших негативних симптомів.
Матеріали та методи: Було проведено анонімне анкетування студентів Харківського національного медичного університету за допомогою авторського опитувальника, здійснено статистичний аналіз отриманих даних. В опитуванні взяли участь 60 респондентів.
Результати досліджень. За результатами опитування були отримані такі дані: більшість респондентів доволі часто користується парфумами (37,3% – щодня , 28,8% – кілька разів на тиждень), і тільки 5,1% – ніколи. Крім того, 15,3% опитуваних застосовують ароматичні свічки та ефірні олії кілька разів на тиждень, 5,1% використовують їх щодня, тоді як 11,9% взагалі не взаємодіють з ароматичними речовинами. При цьому більшість респондентів, а саме 54,2%, відмітили, що не відчувають жодних симптомів після контакту з ароматичними речовинами. Водночас 25,4% опитуваних вказують на негативні реакції організму. А саме 37,3% респондентів мали відчуття головного болю, 25,4% – чхання, 8,5% спостерігали закладеність носа, подразнення горла, задишку і кашель. Більшість респондентів (86,4%) зазначили, що не страждають на хронічні захворювання дихальної системи. За результатами опитування більшість респондентів (61% ) не мають алергічних реакцій. При цьому 10,2% учасників підтвердили наявність алергії, а майже третина опитаних (28%) не знає точно, чи є в них алергія. Опитування також показало, що більшість респондентів не провітрюють приміщення регулярно під час або після використання ароматичних засобів. Зокрема по 32,2% опитаних відповіли, що роблять це рідко або взагалі ніколи. Часто провітрюють 27,1% учасників, а лише 8,5% завжди відкривають вікна. Аналіз відповідей на запитання, чи відомо респондентам про потенційні ризики використання синтетичних ароматизаторів, показав, що більшість учасників опитування, на їхню думку, мають загальне уявлення про цю проблему. Так, 52,5% респондентів відповіли, що частково знайомі з можливими ризиками. Ще 30,5% зізналися, що нічого про це не знають, а лише 16,9% вважають себе добре обізнаними. Це свідчить, що на тлі постійного контакту з ароматичними речовинами більшість людей не обізнані в ризиках їх використання, тому необхідність кращого інформування щодо можливих шкідливих наслідків використання синтетичних ароматизаторів є нагальною проблемою профілактики порушень здоров’я.
Висновок: Результати опитування підтверджують широке використання ароматичних речовин студентською молоддю. Багато опитуваних нехтують основними правилами безпеки, зокрема елементарним провітрюванням приміщень після застосування ароматичних речовин. Деякі учасники дослідження вказали на появу неприємних симптомів після використання таких засобів. Опитування також показало, що студенти мають недостатню обізнаність щодо можливих ризиків, пов’язаних із синтетичними ароматизаторами. Така сукупність факторів – часте використання, відсутність належного провітрювання, наявність симптомів погіршення здоров’я та низька обізнаність щодо шкідливих наслідків – вказує на потенційний ризик негативного впливу ароматичних речовин на здоров’я студентів та підкреслює необхідність просвітницької роботи з питань їх безпечного використання.
Список літератури:
1. Maung T.Z., Bishop J.E., Holt E., Turner A.M., Pfrang C. Indoor Air Pollution and the Health of Vulnerable Groups: A Systematic Review Focused on Particulate Matter (PM), Volatile Organic Compounds (VOCs) and Their Effects on Children and People with Pre-Existing Lung Disease. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(14):8752. doi:10.3390/ijerph19148752. PMID: 35886604.
2. Kazemi Z., Aboutaleb E., Shahsavani A., Kermani M., Kazemi Z. Evaluation of pollutants in perfumes, colognes and health effects on the consumer: a systematic review. J Environ Health Sci Eng. 2022 Feb 3;20(1):589-598. doi: 10.1007/s40201-021-00783-x. PMID: 35669814; PMCID: PMC9163252.
3. van Poelgeest J., Shahbazi Khamas S., Hallawa A., D’Alessandro C., Ferreira R., et al. Exhaled volatile organic compounds associated with chronic obstructive pulmonary disease exacerbations – a systematic review and validation. J Breath Res. 2025 Mar 11;19(2). doi: 10.1088/1752-7163/adba06. PMID: 39999477
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter