Ефективне навчання передбачає впровадження і використання сучасних форм очної і дистанційної освіти. Останнім часом, в силу різних об’єктивних причин, а саме: в умовах карантинних обмежень, тривалої війни в Україні, інформаційно насиченого освітнього середовища підсилюється роль дистанційного навчання. Відтак, зростає роль зворотного зв’язку, як базового принципу успішного освітнього процесу, що забезпечує його функціонування. В інтересах інноваційного розвитку педагогічної освіти постає важливе завдання відновлення та вдосконалення форм і методів, спрямованих на організацію ефективного зворотного зв’язку в процесі занять з іноземної мови у Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут».
У науковому обігу поняття «зворотний зв'язок» розглядають з різних позицій та підходів, залежно від напрямів та систем, у яких він може функціонувати, внаслідок чого він може наповнюватись різним змістом.
Сутність поняття «зворотний зв'язок» випливає з кібернетичної теорії побудови перетворення інформації (управляючих систем, машин), пов’язане з роботами Н. Вінера та визначається як невід’ємна складова цілеспрямованої діяльності, основними функціями якої є контролююча та коригуюча. Згодом поняття «зворотний зв'язок» починає використовуватись у педагогіці, соціології, біології.
Проблема зворотного зв’язку в педагогічному процесі розглядалась у публікаціях К.А. Бессонова, В.П. Беспалька, І.А. Зимньої, О.Д. Лук’яненко, Е.Г. Малиночки, Л.І. Фішмана, зарубіжних дослідників Н. Вінера, Б.Ф. Скіннера, Е. Торндайка та ін.
У своїй публікації О.Д. Лук’яненко формулює нове поняття «дидактична інформаційна взаємодія учня і педагога», що являє собою інформаційну систему, структурними компонентами якої є інформація, процеси передачі, сприйняття і переробки інформації суб’єктами інформаційної взаємодії [5].
На думку К.А. Бессонова поняття «зворотного зв’язку» не слід зводити лише до взаємодії викладача і студента під час аудиторних занять. Тобто, під час самостійного виконання слухачами завдань курсу, користування навчально-методичними матеріалами електронних платформ зворотний зв'язок між учасниками може постійно підтримуватись. У дистанційному навчанні взаємодія може відбуватись у синхронному та асинхронному режимі згідно розкладу [1].
Під час відеоконференцій уточнюються завдання, розглядаються проблемні питання або складний матеріал. Для синхронної взаємодії використовуються такі платформи, як Zoom, Google Meet, Skype тощо. Асинхронне навчання створює передумови для самостійного опрацювання тем, індивідуального темпу, зручного часу, більш гнучкого підходу. До інструментів асинхронної взаємодії належать електронна пошта, блог, платформа клас-рум тощо.
Аналіз сучасних наукових джерел, присвячених проблемі зворотного зв’язку у педагогічній системі дає змогу визначити, що зворотний зв'язок – це інформація, яка взаємопов’язана з процесами і результатами навчання, виховання і розвитку особистості, яку отримує здобувач освіти у відповідь на свої дії.
Метою наукової публікації є аналіз організації зворотного зв’язку зі студентами під час дистанційного навчання з іноземної мови як засобу підвищення якості освітнього процесу.
В освітньому процесі інформація, отримана в процесі зворотного зв’язку, є важливою й потрібна для:
– цілісного управління педагогічною системою та досягнення поставлених цілей;
– управління пізнавальною діяльністю, що спрямовує студентів на самоорганізацію, самоосвіту, вироблення траєкторій індивідуального навчання; зменшення розриву в знаннях між бажаним і реальним;
– здійснення контрольно-оцінювальної діяльності в освітньому процесі; розроблення та дотримання критеріїв оцінки, які сприяють формуванню справедливої оцінки в роботі та оптимізації навчання;
– контролю досягнень здобувачів освіти, в результаті якого підводяться підсумки проведеної роботи;
– організації діалогу та посилення впливу на мотиваційні механізми особистості та оціночні установки;
– урахування непрогнозованих змін у навчальній діяльності, як позитивних, так і негативних, тобто для здійснення корекції (виправлення помилок); позитивний та негативний зворотний зв'язок у своїй діалектичній єдності стає, таким чином, рухливою силою розвитку педагогічної системи;
– розуміння й бачення когнітивних, організаційних, управлінських помилок, які допускає наше мислення, виникаючи у процесі педагогічної взаємодії;
– прийняття рішень та вибору правильного варіанту в умовах множини можливих дій;
– активізації почуття адекватної професійної самооцінки;
– підтримання діалогічного характеру освітнього процесу, встановлення довірливих взаємостосунків між викладачем і студентами під час дистанційного навчання, що запускає усвідомлення системи причинно-наслідкових взаємозв’язків та спрямовує на подальші дії учасників освітнього процесу;
– кращого розуміння навчального матеріалу;
– забезпечення конструктивізму, тобто визначення шляхів та подальших дій, спрямованих на покращення освітнього процесу, або відпрацювання необхідних навичок; пошук не проблем, а продуктивних освітніх підходів;
– надання справедливого відгуку.
У педагогічній взаємодії конструктивний зворотний зв'язок потрібен як студенту, так і викладачу. Комунікативні якості студентів дозволяють оперативно встановлювати зворотний зв’язок з викладачем; отримувати відповіді на питання, отримувати допомогу в навчанні, розпізнавати труднощі тощо. Чим більше інформації надходить по каналу зворотного зв’язку від викладача до студента, та навпаки, від студента до викладача, повідомляючи його про особливості освітнього процесу, тим повніше та якісніше викладач впливає на управління цим процесом, тим ефективніше розвивається сам процес, тим вище його продуктивність.
І. Драч відносить зворотний зв'язок до групи організаційних закономірностей компетентнісно орієнтованого управління і визначає його як «закономірність залежності якості управління від повноти і оперативності прямого і зворотного зв’язків» [2].
Разом з тим, організація зворотного зв’язку в дистанційному навчанні потребує готовності викладача до проєктної діяльності. Проєктування онлайн-навчання включає в себе не тільки визначення змісту, який необхідно охопити, але й ретельного відстеження того, як підтримувати різні типи взаємодій, що є важливим для процесу навчання [4].
Зворотний зв'язок у педагогіці розглядається як спосіб отримання інформації про правильність чи помилковість дій. Під час навчання він має керівний, навчальний характер і тісно пов'язаний із контролем і оцінюванням знань.
Дистанційне навчання передбачає проведення занять у режимі, що робить неможливим безпосереднє спілкування викладача і здобувача освіти. Тому питання забезпечення ефективного зворотного зв'язку в дистанційному навчанні набуває надзвичайного значення. Адже саме зворотний зв'язок є способом отримання інформації, яка необхідна для ефективного керування дистанційним навчальним процесом [7].
Важливість якості зворотного зв'язку для дистанційних здобувачів освіти пояснюється й тим, що вони обмежені в можливості додатково звернутися за порадою щодо виконання завдань або коментарів викладача. Спілкування при дистанційному навчанні опосередковано технічними й технологічними засобами, і, якщо немає якісного зворотного зв'язку, у здобувача освіти може з'явитися відчуття невизначеності щодо успіхів у роботі, невпевненості у власних силах, що буде знижувати мотивацію й негативно впливати на весь хід навчального процесу [3].
Отже, зворотний зв'язок є невід'ємною важливою частиною навчання, а його значення для організації й функціонування системи дистанційного навчання важко переоцінити [3].
Важливою умовою встановлення ефективного зворотного зв'язку в дистанційному навчанні є забезпечення максимально частої можливої віртуальної присутності педагога, що можливо за використання інтернет-технологій.
Обов'язково мають бути передбачені в дистанційному навчанні засоби оперативного зворотного зв'язку, які мають бути підпорядковані виявленню проблем здобувачів освіти у навчанні й наданню їм допомоги, вирішення проблемних ситуацій, які виникають у процесі діяльності здобувачів освіти.
Ефективним зворотний зв'язок може бути за умов, якщо він постійний, конструктивний, достатній і деталізований, зрозумілий для здобувача освіти. Зворотний зв'язок при навчанні в асинхронному режимі має бути чітко пов'язаним із майбутніми завданнями, сфокусованим, у першу чергу, на навчальних цілях, а потім - на оцінювання.
Якісним зворотний зв'язок буде, якщо він здатен оцінювати завдання за критеріями, виправляти специфічні помилки, а дієвим - при частій, регулярній взаємодії із завданням і викладачем. Необхідно, щоб після виконання певних навчальних завдань здобувач освіти отримував докладну інформацію, як можна виконати завдання краще.
Успішність організації зворотного зв’язку в дистанційному навчанні залежить також і від сформованості професійно-особистісних якостей викладача, таких як: усвідомлення цінності зворотного зв’язку в освітньому процесі; здібностей щодо аналізу навчальної ситуації; уміння володіти власними емоціями та впливати на емоційну сферу інших, сформованістю комунікативних та організаційних якостей.
Відзначимо завдання викладача, найбільш актуальні для встановлення успішного зворотного зв’язку в освітньому процесі:
• координація пізнавального процесу через сигнали, що надходять від студентів;
• постійна корекція курсу, що вивчається, розроблення й вдосконалення навчально-методичних матеріалів та публікація їх на серверах; розширення арсеналу засобів навчання;
• консультація студентів (готовність до обговорення навчальних матеріалів та проблем, які виникають під час освітнього процесу);
• контролювання результатів реалізації поставлених завдань, оцінка прогресу та виправлення помилок, що виникають;
• формування зв’язків між розрізненими індивідуумами в групі;
• контролювання власних емоцій у педагогічній взаємодії.
Водночас, важливим аспектом дистанційного навчання є готовність і здатність студентів до самостійного аналізу підсумків своєї навчальної діяльності, що характеризується рівнем розвитку внутрішнього зворотного зв’язку кожного студента, який відіграє значну роль у саморозумінні та самокорекції результатів власної навчальної діяльності. В основі цих процесів є рефлексія, яка є передумовою корегування знань особистості про себе на основі зворотного зв’язку з навколишнім професійним середовищем, самоорганізації у навчанні, а також здійсненні самоконтролю під час виконання практичних завдань.
Під час організації навчання викладачу слід зважати на те, що «якісний зворотний зв'язок є нейтральним. Це немов би тримання дзеркала, щоб учні могли побачити свої нові уміння і можливості» [6].
Проблемний підхід під час викладання у вищій школі спрямований на формування у здобувачів освіти стану невизначеності, спонукаючи їх до активних розумових дій. За таких умов здійснюється принципова перебудова стереотипних схем діяльності, народжуються нові способи мислення, активізується увага, формуються здібності встановлювати нові причинно-наслідкові зв’язки, здібності лаконічно висловлювати та обґрунтовувати власні думки.
Побудований між учасниками освітнього процесу певним чином діалог, сприяє розвитку таких якостей, як самоконтроль, рефлексія, створюючи умови для виявлення виникаючих утруднень у навчанні, з’ясуванні проблем у професійній діяльності та можливості їх коригування. Створення дистанційної навчальної платформи, такої як, наприклад, «Ментор» у Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут», передбачає розроблення й відповідне розміщення на ній мультимедійних матеріалів. Студенти мають можливість проходити інтерактивне тренувальне тестування з курсу по кожній темі. Це дозволяє отримувати та перевіряти свої знання методом «спроб і помилок», оцінювати свої успіхи та визначати прогалини в засвоєнні матеріалу. Після перегляду відповідей студенти мають змогу бачити правильні та неправильні відповіді. Важливим є й те, що під час курсів кожний здобувач освіти має можливість самостійно обирати спосіб, у який краще сприймається і засвоюється навчальний матеріал.
Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що зворотний зв'язок – це ресурс, який можна і необхідно активно використовувати викладачу в процесі планування та реалізації педагогічного процесу. Важливим надбанням сучасної дистанційної форми навчання є можливість створення електронної платформи для розміщення необхідних навчально-методичних матеріалів; отримання миттєвого прямого і зворотного зв’язку. Обов’язковою умовою ефективності реалізації освітнього процесу під час дистанційного навчання з іноземної мови має стати організація багатофункціональної системи зворотного зв’язку та управління, широке використання інтерактивних технологій навчання у взаємодії учасників.
В умовах соціальних викликів дистанційне навчання є перспективною технологією у підвищенні кваліфікації фахівців. Одним з основних завдань в організації зворотного зв’язку має стати зменшення розриву між запланованим і фактичним результатом освітньої діяльності.
Конструктивний зворотний зв'язок у дистанційному навчанні - це не лише засіб спілкування в дистанційному середовищі, інструмент розвитку й формування комунікативної компетентності, а й один з основних засобів навчання, який може налагодити взаємодію здобувача освіти з навчальними матеріалами, викладачем і одногрупниками. Підвищити ефективність зворотного зв'язку можна шляхом поєднання використання кількох інтернет-технологій, підвищення цифрової компетентності здобувачів освіти і педагогів, регулярності й конструктивності зворотного зв'язку.
Список літератури:
1. Бессонов К.А. Обратная связь в педагогическом взаимодействии преподавателя и студента. Juvenis scientia. 2016. № 2. С. 86–89.
2. Драч І. І. Теоретичні і методичні засади управління формуванням професійної компетентності магістрантів педагогіки вищої школи: дис. … д-ра пед. наук : 13.00.06 / Державний університет менеджменту освіти. Київ, 2013. 583 с.
3. Електронне наукове фахове видання «Відкрите освітнє Е-середовище сучасного університету», 2016. 2. С.215-225. DOI: https://doi.org/ 10.28925/2414-0325.2016.f2.215-25 (дата звернення: 15.05.2025).
4. Кухаренко В.М., Бондаренко В.В. Екстрене дистанційне навчання в Україні: монографія. Вид. КП «Міська друкарня». Харків, 2020. 409 с.
5. Лукьяненко О. Д. Обратная связь в дидактическом информационном взаимодействии педагога и учащихся. Известия Российского государственного педагогического университета имени А. И. Герцена. 2007. № 12 (33). С. 367–371. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/obratnaya-svyaz-v-didakticheskom-informatsionnom-vzaimodeystvii-pedagoga-i-uchaschihsya (дата звернення 15.05.2025).
6. Маклін Алан. Мотивуюча школа / пер. з англ., передм. та заг. редакція Т.В. Тадеєвої. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2019. 480 с. – (Серія «Сходи психології»).
7. Муліна Н. І. Організація ефективного зворотного зв'язку в дистанційному навчанні іноземних мов. Гуманітарний вісник ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Додаток 1 до Вип.31, Том І (43): Тематичний випуск "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. К.: Гнозис, 2013. С. 609-616.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter