Повномасштабна війна, розв’язана рф проти України, призвела до глибоких системних змін у всіх сферах функціонування держави, серед яких національна економіка. З моменту початку бойових дій Україна опинилася в умовах економічного тиску: значні територіальні втрати, масові руйнування інфраструктури, мільйонна внутрішня та зовнішня міграція, порушення торгівельних та енергетичних зав’язків. Ці процеси спричинили різке зниження економічної активності та суттєве скорочення надходжень до бюджету.
Економіка, що перебуває в умовах воєнного стану, змушена вирішувати завдання виживання держави, підтримки обороноздатності та забезпечення базових соціальних функцій. Усе це відбувається на тлі зовнішньополітичної нестабільності та невизначеності тривалості війни. Не менш важливим є те, що у центрі уваги опиняється й потреба мислити наперед у категоріях відновлення, модернізації й довгострокової перебудови економіки в повоєнний період.
У 2025 році, попри поступове економічне відновлення, війна залишається відчутною. Одним із найпомітніших стало значне скорочення валового внутрішнього продукту. Після падіння ВВП на 28% у 2022 році, у 2023 році економіка відновилася на 5,3%. Але за підсумками 2024 року зростання ВВП склало всього 2,9% порівняно з минулим роком. Отже, економічне відновлення поступово сповільнюється. Кожного кварталу 2024 року темпи зростання були нижчими, ніж за відповідні квартали у 2023 році, а у IV кварталі ВВП взагалі скоротився на 0,1% порівняно з IV кварталом 2023 року [1]. Це стало результатом як фізичного руйнування виробничих потужностей, так і тимчасової втрати контролю над частиною територій, де була зосереджена велика частина економічного потенціалу країни. Погіршення макроекономічної ситуації супроводжувалося високим рівнем інфляції, девальвацією гривні та зростанням дефіциту бюджету.
Складовою економічних втрат стало й масове руйнування інфраструктури. Унаслідок бойових дій знищено або пошкоджено десятки тисяч об’єктів - зокрема дороги, мости, залізничні вузли, аеропорти, об’єкти енергетики та водопостачання. Це ускладнило логістику, транспортні зв’язки в межах країни та унеможливило повноцінне функціонування багатьох підприємств, особливо в промисловому секторі.
Повномасштабне вторгнення також завдало серйозного удару по населенню країни. Мільйони українців були змушені залишити свої домівки, ставши внутрішньо переміщеними особами або виїхавши за кордон. Значна частина з них належала до економічно активної частини населення, що призвело до зменшення трудових ресурсів. Додатковим фактором стала мобілізація великої кількості чоловіків до лав Збройних Сил України, що також вплинуло на ринок праці та зменшило пропозицію кваліфікованої робочої сили в цивільному секторі.
Викликом стало падіння інвестиційної привабливості України. Низький державний кредитний рейтинг підриває довіру іноземних інвесторів, що фактично ізолює український приватний сектор від зовнішнього фінансування. Відтак кредити для бізнесу не можуть слугувати джерелом ресурсів для фінансування війни.
Війна по-різному вплинула на сектори економіки, але найбільших збитків зазнав агропромисловий комплекс. Загальна вартість знищених активів у 2024 році становить 10,3 мільярда доларів, що на 18% більше, ніж у минулому році. Відносно помірне збільшення збитків пояснюється тим, що значна частка активів, розташованих у районах активних бойових дій, вже були пошкоджені станом на момент попередньої оцінки. Найбільше збитків зазнала сільськогосподарська техніка, яка була пошкоджена або знищена, і становить 5,8 млрд доларів США або 56,7% від усіх збитків [2, с.4].
Промисловість, особливо важка та хімічна, опинилася в критичному стані через руйнування виробництв та втрату ринків збуту, зокрема зовнішніх. Водночас частина підприємств була вимушено релокована у безпечніші західні регіони України, деякі з них поступово відновили роботу. Проте цей процес виявився складним і дороговартісним, часто супроводжувався втратами персоналу, обладнання та ринкових позицій. Водночас почала формуватися тенденція до розвитку менш капіталомістких, мобільних виробництв та орієнтації на внутрішній ринок.
Сектор енергетики постраждав у результаті прицільних атак. «Укренерго» фіксувало пікові відключення потужністю понад 6 ГВт - це еквівалент повного знеструмлення декількох областей одночасно.
Банки були змушені адаптуватися до нових умов, зокрема знижувати активність у кредитуванні бізнесу та населення, збільшувати резерви під збитки й переходити на дистанційне обслуговування клієнтів. Зросла роль безготівкових розрахунків та цифрових сервісів, а також попит на валютні заощадження. Уряд активно залучав міжнародну фінансову підтримку, що дозволило підтримати платіжний баланс і виконання соціальних зобов’язань, але водночас збільшило боргове навантаження.
Соціально-економічна ситуація в Україні в умовах війни характеризується дисбалансами, які торкнулися добробуту населення. Західні області зазнали високого навантаження через масову внутрішню міграцію. Це спричинило зростання цін на житло, продукти харчування, транспорт і базові послуги, що ускладнило життя місцевих мешканців і посилило соціальну напругу.
Станом на січень 2024 рік, порівняно з лютим 2022 року, кількістю вакансій на ринок праці відновилась на 93 %. Але відновлення відбувається нерівномірно в регіональному розрізі [3]. Частина професій, пов’язаних із виробництвом і експортом, втратила актуальність. Натомість зросла потреба в робочій силі у сферах будівництва, логістики, охорони здоров’я, освіти та обслуговування ВПО. Водночас відбулося зростання тінізації зайнятості - багато працівників втратили офіційне працевлаштування й перейшли до неформального сектору, що знизило надходження до бюджетів усіх рівнів.
Система соціального захисту опинилася під надмірним навантаженням. Держава була змушена розширювати програми грошових виплат, субсидій, компенсацій для переселенців часто за підтримки міжнародних організацій. Водночас розподіл ресурсів виявився нерівномірним, що викликало труднощі з адресністю допомоги та посилило ризики соціального виключення окремих груп населення.
З метою покриття дефіциту держава активізувала внутрішнє й зовнішнє запозичення. У 2023 році до державного бюджету надійшло 42,6 млрд доларів США зовнішнього фінансування, з них грантові кошти, які надаються на безповоротних умовах, склали 11,5 млрд доларів США або близько 27% від загального обсягу фінансування. Усі кредити Україна отримувала на пільгових умовах [4]. Це дозволило уникнути дефолту та зберегти фінансування критичних потреб. У сфері податкової політики було впроваджено тимчасовий пільговий режим. Зокрема, для малого бізнесу діяв спрощений єдиний податок у розмірі 2% від доходу.
У стратегічному вимірі уряд заклав фундамент для майбутньої відбудови. У 2023 році була ухвалена програма «Ukraine Recovery Plan», яка передбачає відновлення інфраструктури, модернізацію промисловості, децентралізацію енергетики та цифрову трансформацію. Згідно з оцінкою, станом на 31 грудня 2024 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні впродовж наступного десятиліття становитиме 524 млрд дол. США. Ця цифра приблизно у 2,8 рази перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2024 рік і на 38 млрд доларів більша за потреби, які були оцінені рік тому [5]. Для координації цього процесу створено Фонд відновлення, який має функціонувати на принципах прозорості, конкуренції та підзвітності.
Післявоєнне відновлення України очікує залучення інвестицій у критичні сектори. Європейський інвестиційний банк та Європейська комісія підписали гарантійну угоду, яка дозволить ЄІБ інвестувати щонайменше 2 млрд євро у нагальні проєкти з відновлення та реконструкції в Україні. Це фінансування відповідає пріоритетам та потребам уряду України та є частиною програми ЄС для України «Ukraine Facility» у розмірі 50 млрд євро на 2024-2027 роки [6]. Частина цих коштів буде спрямована на розвиток зеленої енергетики, логістики та цифрової інфраструктури. Уряд України, у свою чергу, визначив 8 пріоритетних секторів для відновлення, серед яких: АПК, оборонна промисловість, енергетика, машинобудування, деревообробка, фармацевтика, IT і будівництво.
Важливим напрямом є розвиток людського капіталу. Станом на 2024 року за межами країни залишилося близько 5 млн українських біженців. Для повернення частини з них необхідно створити умови — стабільне середовище, робочі місця, доступне житло, якісну освіту. Держава вже розробляє програми стимулювання рееміграції, зокрема через податкові пільги для фахівців, підтримку молодих сімей, гранти на відкриття бізнесу. Також Україна почала офіційні переговори про вступ до ЄС. Потенційна інтеграція до єдиного ринку відкриє доступ до фінансування, спрощення торгівлі та реформування інституцій відповідно до європейських стандартів. Уже зараз українські виробники отримали доступ до внутрішнього ринку ЄС без квот і мит, що стимулює експорт та адаптацію виробництв до нових вимог.
У результаті дослідження встановлено, що економіка України перебуває у стані глибокої трансформації як вимушена відповідь на реальність війни. Проте саме в кризі народжується потенціал до якісного перезавантаження. Відновлення має стати інструментом побудови нової економіки: динамічної, технологічної, інклюзивної. Розподіл ресурсів, управлінські підходи, підготовка кадрів, пріоритети розвитку — усе потребує переосмислення. Для цього потрібна зовнішня підтримка, внутрішня згуртованість, прагматизм і здатність приймати складні, але стратегічно правильні рішення. Саме від наших дій зараз залежить економічне майбутнє країни.
Список літератури:
1. Самолюк М. Трекер економіки України під час війни. Центр економічної стратегії. URL: https://surl.li/wafrgx (дата звернення: 21.05.2025).
2. Нейтер Р., Зоря С., Муляр О. Збитки, втрати та потреби сільського господарства через повномасштабне вторгнення. KSE: Центр досліджень продовольства та землекористування, 2024. 33 с. URL: https://surli.cc/mrdogb
3. Відновлення ринку праці в Україні в умовах війни: регіональні аспекти. Національний інститут стратегічних досліджень, 2024. URL: https://salo.li/9d4e3a3 (дата звернення: 21.05.2025).
4. У 2023 році Мінфін України залучив 42,6 млрд доларів США пільгового та грантового фінансування від міжнародних партнерів. Міністерство фінансів України. URL: https://surl.li/utsain (дата звернення: 23.05.2025).
5. 524 млрд доларів на відновлення та реконструкцію потребуватиме Україна у найближчі 10 років – оприлюднено нову оцінку RDNA4. Міністерство економіки України. URL: https://surl.li/lsfpbo (дата звернення: 24.05.2025).
6. Європейська Комісія та Група ЄІБ підписують договір в межах «Ukraine Facility», що гарантує 2 млрд євро для підтримки відновлення та зміцнення стійкості України. Представництво Європейського Союзу в Україні. URL: https://surl.li/cqofgt (дата звернення: 24.05.2025).
______________________________
Науковий керівник: Ожелевська Тетяна Станіславівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії та конкурентної політики, Державний торговельно-економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter