Гендерна політика Третього Рейху була одним із ключових аспектів нацистської ідеології, спрямованим на докорінну перебудову суспільних ролей чоловіків та жінок. Однією з ключових фігур у формуванні та пропагуванні гендерних ролей, особливо ролі жінок, в цей період була Гертруда Шольц-Клінк, очільниця Націонал-соціалістичної жіночої організації. Тому аналіз її бачення з даного питання може посилити розуміння гендерної політики нацистської Німеччини.
У виступі з нагоди нового 1936 року «Бути німцем – значить бути сильним», уривки з якого були опубліковані у черговому випуску жіночого журналу «NS Frauen-Warte», Гертруда Шольц-Клінк здійснила оцінку попередніх років перебування націонал-соціалістів при владі та розкрила перспективи на майбутнє нацистської Німеччини. Також в контексті свого виступу вона охарактеризувала власне бачення на гендерні ролі німців. Вона наголошувала на природніх ролях обох статей, які мали властиві лише їм завдання в рамках розбудови Третього Рейху. Зокрема, жінці відводилася роль матері нації, яка мала піклуватися не лише про власних дітей, а й про тих, хто може потребувати її підтримки. Саме материнство, в розумінні Г. Шольщ-Клінк, мало стати справжнім покликанням німецьких жінок. Разом з тим, не відкидалася ідея служіння націонал-соціалістичному руху за рахунок виконання жінками своїх обов’язків на трудовій службі, на заводі, в університеті чи в лікарні [1]. Хоча, як свідчила реальність буття Третього Рейху, можливості жіночої реалізації поза материнством та родиною були досить обмеженими.
В тому ж 1936 році, але вже у вересні, на черговому з'їзді Німецької Жіночої Ліги, виступаючи перед присутніми, Шольц-Клінк назвали події 1933 року, коли до влади у Німеччині прийшли націонал-соціалісти, революцією, яка «повернула німецьку націю до її справжнього «я» [2]». Голова нацистської Жіночої Ліги апелювала до становища жінок в більшовицькій Росії, де було проголошено юридичну рівність чоловіків і жінок. В її розумінні, подібний стан речей в державі лише заважав її розвитку, оскільки був антиприродним. В свою чергу, нацистська Німеччина дотримувалася природнього порядку речей, де обидві статі виконували свої природні обов’язки.
Виступаючи з нагоди п’ятої річниці приходу нацистів до влади у Німеччині у 1938 році на шорічному партійному з’їзді, Г. Шольц-Клінк виступила із промовою «Традиція не означає застій, а радше обов'язок». Мався на увазі обов’язок служити спільноті та нації. В баченні Шольц-Клінк, людина повинна відчувати зв'язок із спільнотою та жити заради її сили та порядку. Віра у велич своєї нації вимагає самовідданої боротьби, щоденної праці та наполегливості. Тільки ті, хто діють, а не говорять порожні слова, є справжніми носіями цієї віри. Лише завдяки цій вірі та зусиллям минулих поколінь німецький народ зміг зберегти свою силу, і вже під керівництвом Адольфа Гітлера, був зобов'язаний забезпечити процвітання майбутнього. В контексті реалізації цього майбутнього Шольц-Клінк передбачала залучення певної частини молодих дівчат до праці у сфері соціального забезпечення та охорони здоров'я, допоки не буде навчена необхідна кількість фахівців-чоловіків в даній сфері. Було наголошено на тимчасовості залучення жінок до виконання подібних обов’язків, оскільки це суперечило природному порядку речей [3].
Таким чином, аналіз переконань Гертруди Шольц-Клінк чітко демонструє її ключову роль у пропагуванні традиційного бачення гендерних ролей у Третьому Рейху. Її риторика підкреслювала природність та взаємодоповнюваність чоловічих і жіночих функцій, де жінкам відводилася першочергова роль матері нації. Хоча Шольц-Клінк і не повністю відкидала можливість жіночої зайнятості поза родиною, її бачення передбачало обмеженість та тимчасовість такої участі, особливо у сферах, які традиційно вважалися чоловічими. Отже, бачення Гертруди Шольц-Клінк відіграло значну роль у легітимізації та поширенні гендерної політики Третього Рейху, яка обмежувала можливості жінок та закріплювала їхню підпорядковану роль у суспільстві.
Список літератури:
1. Scholtz-Klink G. To Be German Is to Be Strong. Translated by R. Bytwerk. German Propaganda Archive. 1936. URL: https://research.calvin.edu/german-propaganda-archive/scholtz-klink2.htm (дата звернення: 26.05.2025).
2. The Rally of the German Women’s League. Translated by R. Bytwerk. German Propaganda Archive. 1936. URL: https://research.calvin.edu/german-propaganda-archive/pt36frau.htm (дата звернення: 26.05.2025).
3. Scholtz-Klink G. Tradition Does Not Mean Stagnation, But Rather Obligation Translated by R. Bytwerk. German Propaganda Archive. 1938. Retrieved from https://research.calvin.edu/german-propaganda-archive/scholtz-klink1.htm (дата звернення: 27.05.2025).
_________________________
Науковий керівник: Драч Оксана Олександрівна, доктор історичних наук, професор, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter