Актуальність проблеми. Професійна підготовка психологів вимагає не лише засвоєння теоретичних знань і практичних навичок, а й формування високого рівня емоційної саморегуляції. Одним із чинників, що можуть зумовлювати схильність до агресивної поведінки, є тип темпераменту. Знання індивідуально-типологічних особливостей майбутніх фахівців дозволяє своєчасно виявити ризики формування деструктивних моделей поведінки та підвищити ефективність професійного навчання.
Метою дослідження є проаналізувати взаємозв’язок між типами темпераменту та схильністю до агресивної поведінки у майбутніх психологів.
Огляд літератури. Класична типологія темпераментів (Гіппократ) виділяє чотири основні типи: сангвінічний, холеричний, флегматичний та меланхолічний. Згідно з дослідженнями Г. Айзенка, холерики частіше виявляють зовнішню агресію через імпульсивність та низький рівень емоційного контролю, тоді як меланхоліки схильні до внутрішньої (ауто)агресії. Сангвініки демонструють врівноваженість, соціальну гнучкість і низький рівень агресивності, а флегматики — стабільність і толерантність до зовнішніх подразників.
Виклад основного матеріалу. Проблема агресивності у студентському середовищі, зокрема серед майбутніх психологів, потребує особливої уваги, оскільки саме ця категорія фахівців у своїй професійній діяльності повинна демонструвати високий рівень емоційної зрілості, саморегуляції та конструктивної комунікації. Одним із чинників, що зумовлює індивідуальні відмінності в проявах агресивності, є тип темпераменту — вроджена біологічно детермінована основа особистості, яка впливає на динамічні характеристики психічної діяльності.
Згідно з класичною типологією, що бере початок із вчення Гіппократа і Галенa, виокремлюють чотири основні типи темпераменту: сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолічний. Ці типи характеризуються різною збудливістю нервової системи, швидкістю реакцій, емоційною стабільністю та особливостями адаптації до середовища.
Дослідження психологів XX століття, зокрема Г. Айзенка, доповнили класичні уявлення про темперамент, запропонувавши двовимірну модель (екстраверсія – інтроверсія та нейротизм – стабільність), що дозволяє точніше описати індивідуальні відмінності. У цій моделі холеричному темпераменту властива висока екстраверсія та високий нейротизм, що зумовлює схильність до імпульсивної, емоційно зарядженої поведінки, у тому числі й до агресії. У свою чергу, меланхоліки мають високу емоційну чутливість і низьку енергійність, що може спричиняти внутрішню напругу та схильність до аутоагресивних реакцій .
Сангвініки зазвичай характеризуються високою соціальністю, врівноваженістю, доброзичливістю, що знижує ймовірність агресивних проявів. Флегматики, навпаки, демонструють спокій, стійкість до фрустрації, уповільненість у реакціях, завдяки чому їхня поведінка рідко буває імпульсивною або агресивною.
Тип темпераменту відіграє роль своєрідного фону, на якому формуються особистісні якості, система установок, механізми саморегуляції. Варто зазначити, що сам по собі темперамент не є визначальним чинником агресивної поведінки, але він модулює інтенсивність та форми її прояву. Наприклад, агресивні імпульси у холериків можуть проявлятися у відкритій формі (фізичній, вербальній агресії), тоді як у меланхоліків — у вигляді пасивного опору, замкнутості або самообвинувачень.
Психологічна підготовка студентів має враховувати темперамент як основу для формування адаптивної поведінки. Практичні заняття, тренінги з розвитку емоційного інтелекту, саморефлексії, асертивності та навичок ненасильницького спілкування сприяють зниженню деструктивних проявів незалежно від типу темпераменту. Особливу увагу варто приділяти студентам із холеричним та меланхолічним темпераментом як найбільш вразливим до формування агресивних стратегій реагування на стрес.
Таким чином, тип темпераменту є важливим індивідуально-психологічним чинником, який впливає на схильність до агресивної поведінки у майбутніх психологів. Усвідомлення цього взаємозв’язку дозволяє підвищити ефективність психопрофілактичної роботи та якість професійної підготовки фахівців у сфері психології.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, тип темпераменту є важливою індивідуально-психологічною характеристикою, що суттєво впливає на рівень та форми прояву агресивності у майбутніх психологів. Темперамент визначає динамічні особливості психіки, які відіграють ключову роль у регуляції емоційної сфери особистості, особливо в умовах навчального навантаження, міжособистісних конфліктів та фрустраційних ситуацій, характерних для студентського середовища.
Проведений теоретичний аналіз свідчить, що найвищу схильність до агресивної поведінки демонструють особи з холеричним типом темпераменту, що обумовлено їхньою підвищеною збудливістю, імпульсивністю та недостатньою емоційною стабільністю. У представників меланхолійного темпераменту агресивність найчастіше виявляється у формі аутоагресії, замкнутості, емоційного напруження та підвищеної вразливості. Натомість студенти з сангвінічним та флегматичним темпераментом зазвичай мають нижчий рівень агресивності, завдяки більшій врівноваженості, соціальній гнучкості та схильності до самоконтролю.
Розуміння взаємозв’язку між типом темпераменту та агресивністю має важливе практичне значення для побудови ефективної системи психопрофілактики в освітньому середовищі. Врахування типологічних особливостей студентів дозволить підвищити ефективність підготовки майбутніх фахівців, запобігти деструктивним формам емоційного реагування та сформувати основу для професійної стійкості у сфері психологічної допомоги.
Список літератури
1. Айзенк Г. Ю. Особистісний опитувальник. URL: https://www.eztests.xyz/tests/personality_eysenck/
2. Ассінгер. Оцінка агресивності у відносинах. URL: https://www.eztests.xyz/tests/social_assinger
3. Виміри особистості Ганса Айзенка. URL: https://surli.cc/izruhq
4. Доллард Дж., Міллер Н. Теорія соціальної агресії. — К.: Наукова думка, 2017.
5. Ковальчук Т. В. Психологія девіантної поведінки: теорія та практика. — Одеса: Педагогічна думка, 2018.
6. Методика діагностики показників та форм агресії Басса–Даркі. URL: https://surl.li/gludco
7. Психологія агресивної поведінки: навчальний посібник / ред. О. П. Фролова. – Київ: Освітній сектор, 2019. – 300 с.
8. Яценко Т. С. Формування умінь і навичок у майбутніх психологів-практиків у процесі глибинного пізнання цілісності психіки. Problems and strategies for the development of pedagogical and psychological education in Ukraine and EU countries. Riga, Latvia, 2021. С. 72–78.
_________________________
Науковий керівник: Клевець Любов Миколаївна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, педагогіки та суспільних дисциплін Державного податкового університету
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter