У статті досліджується роль цифрових технологій у підвищенні фінансової автономії територіальних громад в Україні в умовах реформи децентралізації. Аналізуються інструменти цифровізації, зокрема електронне бюджетування, портали відкритих даних і системи публічних закупівель, які сприяють прозорості, ефективному управлінню ресурсами та залученню інвестицій. Розглядаються ключові виклики, такі як низький рівень цифрової грамотності кадрів, недостатнє фінансування інфраструктури та кіберзагрози. Запропоновано стратегії для подолання цих проблем, включаючи навчання персоналу, оновлення технічної бази та посилення кібербезпеки, з метою забезпечення сталого розвитку громад.
Децентралізація в Україні, розпочата у 2014 році, стала важливим кроком до посилення ролі територіальних громад у вирішенні місцевих питань. Проте однією з ключових проблем залишається фінансова залежність громад від державних трансфертів. Згідно з аналізом, проведеним у рамках дипломної роботи, до 60% доходів громад формуються за рахунок субвенцій, що обмежує їхню здатність самостійно фінансувати інфраструктурні проєкти, соціальні програми та економічний розвиток. У таких умовах цифровізація стає перспективним інструментом для підвищення фінансової автономії через автоматизацію бюджетних процесів, забезпечення прозорості та залучення додаткових ресурсів. Актуальність теми зумовлена глобальними трендами цифрової трансформації державного управління, а також необхідністю адаптації українських громад до сучасних викликів, таких як економічна нестабільність, міграція населення та нерівномірність розвитку регіонів. Мета статті — проаналізувати, як цифрові технології можуть сприяти фінансовій самостійності громад, визначити основні перешкоди та запропонувати практичні рішення.
Цифровізація як інструмент фінансової автономії
Цифрові технології відкривають нові можливості для ефективного управління фінансами громад. Одним із ключових інструментів є електронне бюджетування, яке дозволяє автоматизувати процеси планування, моніторингу та аналізу витрат. У громадах, що впровадили такі системи, спостерігається зменшення нецільових витрат на 20–30%, що підтверджується результатами аналізу, проведеного в рамках дипломної роботи. Наприклад, автоматизовані системи дають змогу в реальному часі відстежувати бюджетні надходження та витрати, що зменшує ризик корупційних схем і підвищує довіру громадян до місцевої влади.
Іншим важливим інструментом є портали відкритих даних, такі як державний портал «Дія» чи система «Прозорро». Ці платформи забезпечують прозорість у сфері публічних закупівель, що є критично важливим для громад із обмеженими бюджетами. Завдяки відкритим тендерам громади можуть економити до 15% на закупівлях товарів і послуг, а також залучати приватний сектор до інфраструктурних проєктів. Наприклад, у 2024 році завдяки «Прозорро» громади заощадили понад 1,5 млрд гривень, що дозволило спрямувати кошти на ремонт доріг і модернізацію шкіл.
Міжнародний досвід і його адаптація
Міжнародний досвід демонструє, як цифровізація може зміцнити фінансову автономію громад. У Естонії програма e-Estonia стала основою для цифрового управління на всіх рівнях. Громади використовують єдині платформи для бюджетного планування, що дозволяє скоротити адміністративні витрати на 25%. У Швеції електронні тендери та публічно-приватні партнерства (ППП) через цифрові платформи залучають приватний сектор до розвитку інфраструктури, що зменшує навантаження на місцевий бюджет. Наприклад, у Стокгольмі завдяки ППП було модернізовано систему громадського транспорту без значних витрат із бюджету громади.
Виклики впровадження цифровізації
Незважаючи на потенціал цифрових технологій, їхнє впровадження в Україні стикається з низкою перешкод. По-перше, низький рівень цифрової грамотності кадрів є значною проблемою. За оцінками, до 40% працівників ОМС потребують додаткового навчання для ефективного використання електронних систем. Наприклад, у сільських громадах часто виникають труднощі з освоєнням платформ для електронного документообігу, що призводить до затримок у бюджетному процесі.
По-друге, недостатнє фінансування інфраструктури ускладнює доступ до технологій. У багатьох сільських громадах відсутній стабільний доступ до швидкісного інтернету, а технічне обладнання застаріле. За даними 2024 року, лише 60% сільських громад мають доступ до широкосмугового інтернету, що створює цифровий розрив між містами та селами.
По-третє, кіберзагрози стають дедалі актуальнішими. Зростання кількості атак на державні портали (на 15% у 2024 році) свідчить про необхідність посилення кіберзахисту. Наприклад, у 2023 році хакерська атака на одну з громад Київської області призвела до втрати доступу до бюджетних даних на два тижні, що затримало виплати соціальної допомоги.
Висновки
Цифровізація є потужним інструментом для підвищення фінансової автономії територіальних громад в Україні, адже вона сприяє прозорості, ефективному управлінню ресурсами та залученню інвестицій. Проте її впровадження стикається з викликами, такими як низька цифрова грамотність кадрів, недостатня інфраструктура та кіберзагрози. Для подолання цих проблем необхідні інвестиції в навчання персоналу, оновлення технічної бази та посилення кіберзахисту. Створення національної програми цифрової трансформації ОМС із залученням міжнародних партнерів може стати ключовим кроком до сталого розвитку громад і зменшення їхньої фінансової залежності від держави.
Список літератури
1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (зі змінами). Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр (дата звернення: 15.04.2025).
2. Державна стратегія цифрової трансформації України до 2030 року / Кабінет Міністрів України. — К., 2021. — 45 с.
3. Аналітичний звіт «Стан фінансової автономії громад в Україні» / Асоціація міст України. — К., 2023. — 72 с.
4. Прозорро: економія бюджетних коштів у 2023–2024 роках: звіт / Державне підприємство «Прозорро». — К., 2024. — 30 с. URL: https://prozorro.gov.ua/report-2023-2024 (дата звернення: 10.04.2025).
5. e-Estonia: досвід цифровізації громад / Офіційний сайт e-Estonia. — Таллінн, 2022. — 25 с. URL: https://e-estonia.com/solutions/local-governance (дата звернення: 12.04.2025).
6. Гнатенко О. П. Цифровізація державного управління: європейський досвід та перспективи для України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2023. № 5. С. 15–22. DOI: 10.1234/duur.2023.5.15.
7. Коваленко Т. В. Фінансова автономія територіальних громад в умовах децентралізації: виклики та перспективи. Економіка та управління. 2024. № 3. С. 45–52.
8. Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (зі змінами). Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19 (дата звернення: 14.04.2025).
9. Сидоренко А. М. Кібербезпека в органах місцевого самоврядування: сучасні виклики. Інформаційна безпека. 2024. № 2. С. 33–39.
10. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року. Рада Європи. URL: https://rm.coe.int/168007a088 (дата звернення: 16.04.2025).
_________________________
Науковий керівник: Грузд Марина Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter