Феномен молодіжного руху як форма демонстрації соціальної активності молоді позиціонується найбільш ефективним механізмом якісної взаємодії молодого покоління та громадянського суспільства. У межах розвитку молодіжного руху молоде покоління не тільки активно розвивається в аспекті соціалізації, але й формує власну концепцію самореалізації та безперервного самовдосконалення. При цьому особлива роль відводиться взаємодії молодіжних організацій з інститутами громадянського суспільства.
На нинішньому етапі суспільного поступу функціонує значна кількість молодіжних організацій, котрі активно розвиваються у різній векторності. В межах України найбільш значущою з них вбачається Національний скаутський рух України, відомий як «Пласт». «Пласт» являє собою найбільш масштабну молодіжну організацію національного масштабу, діяльність якої зосереджена на розвитку молодого покоління за посередництвом екологічної активності, взаємодії з природою, навчання та волонтерської діяльності.
Національний скаутський рух України - «Пласт» - був заснований у Львові в 1911 році, з метою активного виховання молоді на принципах скаутингу, а також сприяння самовдосконаленню, лідерству, активній громадянській позиції молоді. На сьогодні «Пласт» демонструє прагнення до активної взаємодії з інститутами громадянського суспільства в освітньому контексті.
Досліджуваній проблематиці приділена увага низки сучасних дослідників. Так, питання присутні в науковому доробку В. Панасюк [1], Я. Ярош [2], R. Mokhnyuk [3], І. Попченко [4], Р. Lindemann-Matthies [5] та іншими вченими. Ученими вивчаються питання функціонування інститутів громадянського суспільства як суб’єктів реалізації державної молодіжної політики, теоретичні засади дослідження молодіжних організацій (у тому числі, «Пласт»), особливості впливу євроінтеграційних процесів, специфіку колективного громадського зобов'язання щодо сприяння сталому розвитку молодого покоління.
Вирішення значної кількості молодіжних проблем реалізовується на сьогодні на рівні нормотворчої діяльності. Зокрема, Президентом України було прийнято низку відповідних указів та розпоряджень. У межах останніх детермінуються ключові пріоритети стимулювання розвитку молодіжних організацій. Зокрема, прикладом може слугувати Указ Президента України вiд 28.03.2008 № 279/2008 «Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні».
Окрім молодіжних організацій, що співпрацюють з окремими політичними партіями, потужного розвитку наразі набуває незалежний молодіжний рух. Також, активно розвиваються філії міжнародних молодіжних організацій. З-поміж найбільш потужних відзначаються Національна скаутська організація України «ПЛАСТ» та Спілка Української Молоді в Україні. Окрім них, здобувають визнання нові всеукраїнські молодіжні громадські організації та об’єднання органів студентського самоврядування: «Всеукраїнська студентська рада», «Молода Просвіта», «Фундація Регіональних Ініціатив», «Європейська молодь України» тощо.
Перелічені організації позиціонуються незалежними, функціонуючи у індивідуально детермінованому напрямку. Варто зауважити, що частина організацій часто об’єднують свої зусилля в рамках моніторингу виборчих програм партіями щодо молодіжної політики, і такий союз є винятково коаліційним.
Освітній аспект взаємодії молодіжних організацій з інститутами громадянського суспільства, що яскраво проглядається у діяльності формації «Пласт», породжений принципово інноваційними проблемами взаємодії у міжнародному полі та ключовими суспільними проблемами нового часу. Ситуація, що склалася, сприяє розвитку ефективних міжнародних зв'язків молоді, що особливо вповні проявляється у гуманітарному контексті та сталому розвитку світової спільноти. Діючі організації в міжнародному полі втілюють у собі потужні інституційні можливості щодо реалізації широкого кола інтересів молодого покоління. Окрім того, їх потенціал позиціонується як впливовий ресурс, що володіє векторністю розширення гуманітарних зв'язків, освітніх можливостей, комунікаційної взаємодії.
Динаміка сучасних міжнародних взаємин та розвиток глобального освітнього простору потребують активності в напрямку гуманітарного співробітництва молоді, в межах якого інститутам громадянського суспільства відводиться важлива синергізуюча роль. Молодіжні організації України, в силу їх низької адаптивності та структурної несформованості на тлі активної суспільної динаміки та кризових явищ воєнного часу, характеризуються швидше «декоративним» функціоналом, аніж практично-динамічним. Також, наразі молодіжні організації наділені незначною інституційною роллю в процесі суспільного розвитку.
У нинішній період зазначені тенденції детермінують необхідність формування нових підходів взаємодії молодіжних організацій та інститутів громадянського суспільства. Окрім того, важливим аспектом є потреба активізації впливу міжнародного молодіжного середовища, зростання соціально-політичної активності якого розглядається як виключно важливий чинник суспільного розвитку.
Окремо необхідно акцентувати вплив становлення віртуального світу як невід'ємної компоненти життя молодого покоління сучасності та глобальна цифровізація, що в синергії змінюють специфіку взаємодії, створюють нові форми мережевої співпраці. Активно розвивається, також, нова модель міжнародної молодіжної взаємодії, для якої властивими є домінуванням загальнолюдських цінностей, гуманізму, концепції безперервної освіти та самовдосконалення.
Спостерігається значуща динаміка в організованому молодіжному середовищі, що наділяє взаємодію молодіжних організацій та інститутів громадянського суспільства громадською та творчою силою, спроможністю до формування та практичної інтеграції сучасних підходів до вирішення низки актуальних суспільних проблем.
Позиціонуючись суб'єктами міжнародних взаємин, молодіжні організації, в тому числі, «Пласт», володіють широким спектром суспільних запитів та інтересів. При цьому, їх притаманні унікальні можливості брати участь в обговоренні актуальних проблем сучасності на різних рівнях, висувати міжнародні ініціативи. Така участь наділяє розвиток молодіжних організації все більшим впливом, особливо в освітній та гуманітарній компонентах. Власне, завдяки ефективній інституційній взаємодії, інститути молоді можуть формувати конструктивні вимоги та ідеї.
Очевидно, що в умовах динамічного розвитку глобального середовища роль взаємодії інститутів громадянського суспільства та молодіжних організацій зростати в контексті затребуваності під час вирішення актуальних гуманітарних проблем. Виходячи з цього, можна виокремити певні висновки:
- по-перше, в Україні наразі розвивається як масова організована соціально-політична активність молоді, так і вузькоцільові рухи, котрі можуть взаємно доповнюватись;
- по-друге, сучасний формат молодіжної організації «Пласт» демонструє адекватно втілений вузькоцільовий рух молоді, що потребує практичної підтримки зі сторони інститутів громадянського суспільства;
- врешті, за посередництвом молодіжних організацій суспільство отримує можливість повніше зреалізувати збалансованість інтересів, потреб та запитів сучасної молоді, відрегулювати відносини молоді з державою, її інституційними структурами.
Таким чином, сучасний організований молодіжний рух перебуває на новітньому етапі розвитку, котрому властива активна залученість молоді як окремої соціально-демографічної групи. Маме молодіжні організації вбачаються ефективним інструментом найбільш дієвої соціалізації молодого покоління, реалізації його освітніх амбіцій.
Список літератури:
1. Панасюк В. Інститути громадянського суспільства як суб’єкти реалізації державної молодіжної політики. Юридичний вісник. 2019. №2. С. 38-43.
2. Ярош Я. Б. Теоретичні засади дослідження молодіжних організацій в Україні. In Демократичні трансформації в державах Центрально-Східної Європи та Україні в умовах викликів та загроз. Наукові та навчально-методичні публікації професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів, 2024. https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/26872/5/dem_transf148-151.pdf
3. Mokhnyuk R. S. Інститути громадянського суспільства у процесі реалізації євроінтеграційної політики. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021. №4. С. 26-33.
4. Попченко І. С. Національна скаутська організація України «Пласт»(1991-2014 роки): відновлення та діяльність (Doctoral dissertation). Київ, 2025.
5. Lindemann-Matthies P., Hoyer E., Remmele M. Collective public commitment: young people on the path to a more sustainable lifestyle. Sustainability. 2021. №13(20), 11349. https://doi.org/10.3390/su132011349
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter