:: ECONOMY :: АКТ ЄС ПРО ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ БАЛАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙ І ПРАВ ЛЮДИНИ :: ECONOMY :: АКТ ЄС ПРО ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ БАЛАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙ І ПРАВ ЛЮДИНИ
:: ECONOMY :: АКТ ЄС ПРО ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ БАЛАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙ І ПРАВ ЛЮДИНИ
 
UA  PL  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 43

Термін подання матеріалів

15 липня 2025

До початку конференції залишилось днів 0



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

АКТ ЄС ПРО ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ БАЛАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙ І ПРАВ ЛЮДИНИ

 
10.06.2025 16:55
Автор: Ладик Вікторія Володимирівна, здобувач вищої освіти, Державний торговельно-економічний університет
[5. Юридичні науки;]

Штучний інтелект — це організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань [1, с. 32]. У контексті стрімкого розвитку цих технологій особливого значення набуває їхнє правове регулювання, спрямоване на забезпечення балансу між інноваціями та захистом фундаментальних прав людини. Саме ця проблематика стала підґрунтям для прийняття у Європейському Союзі спеціального законодавчого акту, який покликаний встановити чіткі правила і гарантії використання штучного інтелекту. 

1 серпня 2024 року набрав чинності Акт про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act) в ЄС, який має значний вплив на всі його аспекти використання, від розробки до кінцевого споживача. Цей комплексний закон покриватиме 27 країн ЄС та потенційно матиме «Брюссельський ефект» у всьому світі [2]. Основою правової моделі є ризикоорієнтований підхід, який класифікує системи штучного інтелекту на чотири категорії: неприйнятний ризик, високий ризик, обмежений ризик і мінімальний ризик. Системи з неприйнятним ризиком заборонені до використання. Для високоризикових систем встановлені суворі вимоги щодо оцінки відповідності, прозорості, контролю та моніторингу.

Ключовим елементом є вимоги до забезпечення прозорості та інформаційної доступності: користувачі повинні отримувати зрозумілу інформацію про функції ШІ-системи, її обмеження та потенційні ризики. Крім того, акт передбачає впровадження систем управління ризиками, тестування та аудитів, а також механізми звітування про несправності та інциденти. 

Правова відповідальність за застосування систем штучного інтелекту в Європейському Союзі базується на принципі розподілу обов’язків між суб’єктами, залученими у створення та експлуатацію технологій: Постачальники (Providers) відповідають за відповідність AI-систем вимогам прозорості, безпеки та управління ризиками; Користувачі (Deployers) застосовують AI у своїй діяльності; Посередники (Distributors) забезпечують надійне розповсюдження AI-продуктів у межах ЄС; Представники (Authorized Representatives) призначаються для взаємодії з регуляторами від імені постачальника; Імпортери (Importers) відповідають за те, щоб продукти, які потрапляють на ринок ЄС, відповідали всім вимогам AI Act [3]. 

Таким чином суб’єкти, які випускають на ринок високоризикові ШІ-системи, зобов’язані забезпечувати відповідність продукції вимогам безпеки, точності та прозорості. Вони мають впроваджувати внутрішні процедури оцінки ризиків, вести технічну документацію та забезпечувати наявність системи моніторингу після впровадження. 

Юридична відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання ШІ, залежить від рівня контролю, який має суб’єкт над системою. Якщо система працює автономно, при цьому завдаючи шкоди, виникає питання встановлення ефективних заходів відшкодування збитків щодо ризиків, пов'язаних з системою штучного інтелекту [4]. Особлива увага приділяється відповідальності за порушення прав людини, зокрема випадкам дискримінації чи порушення приватності, що можуть виникати внаслідок упереджених алгоритмів або неякісних даних. Акт передбачає санкції за недотримання встановлених норм, включно з фінансовими штрафами. 

Крім того, важливим аспектом є забезпечення конфіденційності інформації, що обробляється в межах регулювання ШІ. Згідно зі статтею 78 Акту про штучний інтелект, усі сторони, залучені до застосування цього регламенту, зобов'язані поважати конфіденційність отриманої інформації та даних. Це включає захист прав інтелектуальної власності та комерційних таємниць. Сторони можуть запитувати лише ті дані, які необхідні для оцінки ризику ШІ-систем, і повинні впроваджувати заходи кібербезпеки для захисту цієї інформації. Дані мають бути видалені, як тільки вони більше не потрібні. Інформація, обмін якою здійснюється на конфіденційній основі, не може бути розголошена без попередньої консультації [5]. Водночас відповідно до статті 62, держави-члени зобов’язані створити або призначити компетентні наглядові органи, відповідальні за моніторинг застосування регламенту. Ці органи мають повноваження проводити розслідування, вимагати доступ до даних, зразків систем та технічної документації, а також видавати приписи щодо усунення порушень.

В результаті дослідження встановлено, що Акт про штучний інтелект Європейського Союзу створює комплексну правову модель, яка поєднує регулювання технологій із захистом фундаментальних прав людини. Ризикоорієнтована класифікація систем ШІ дозволяє чітко визначати рівень регуляторних вимог залежно від потенційної шкоди. Правова відповідальність розподілена між усіма учасниками процесу створення і використання технологій, що забезпечує контроль і мінімізацію ризиків. Вимоги прозорості, безпеки та моніторингу підвищують довіру до систем ШІ та сприяють їхній якості. 

Список літератури:

1. Міністерство цифрової трансформації. Словник термінів у сфері ШІ. URL: https://surl.li/gejsfk .

2. Білик П. AI Акт: Нова ера регулювання штучного інтелекту в Європі. URL: https://biz.ligazakon.net/analitycs/229744_a-akt-nova-era-regulyuvannya-shtuchnogo-ntelektu-v-vrop /  (дата звернення: 05.06.2025).

3. Барбашин С. Твій АІ гайд або як ІТ та стартапам підготуватися до AI-регулювання . URL: https://barbashyn.law/statti/tvij-ai-gajd-abo-yak-it-ta-startapam-pidgotuvatysya-do-ai-regulyuvannya/ (дата звернення: 06.06.2025).

4. EUR-Lex. Document 32024R1689. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=OJ:L_202401689 (accessed: 06.06.2025).

5. EU Artificial Intelligence Act. Article 78: Confidentiality.  URL: https://artificialintelligenceact.eu/article/78/?utm_source=chatgpt.com (accessed: 07.06.2025). 

______________________________

Науковий керівник: Щербак Геннадій Ростиславович, здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії, асистент кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права, Державний торговельно-економічний університет

 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЗАХИСТ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА У ВІДНОСИНАХ ІЗ КОНТРОЛЮЮЧИМИ ОРГАНАМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
21.06.2025 00:38
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КОНТРОЛЮ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ, ЯКИЙ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ ПЕРЕВІРКИ ЧИСЛОВИХ ЗНАЧЕНЬ ВИТРАТ НА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТОВАРІВ ДО МІСЦЯ ЇХ ВВЕЗЕННЯ НА МИТНУ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ
18.06.2025 17:15
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ДЕРЖАВНИМ ВИКОНАВЦЕМ
04.06.2025 17:13




© 2010-2025 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.241 сек. / Mysql: 1804 (0.19 сек.)