Штучний інтелект (ШІ) — це технологія, яка відтворює інтелектуальні здібності людини: аналіз, навчання, прийняття рішень[1]. Його розвиток змінює структуру економіки, соціальних процесів та глобальної взаємодії. Застосування ШІ охоплює найрізноманітніші сфери — від медичних технологій до оборонної промисловості, від освіти[2,3] до культури. Завдяки використанню машинного навчання, нейронних мереж і глибинного навчання, інтелектуальні системи здатні адаптуватися до нових даних без прямого програмування з боку людини [4].
У медицині ШІ демонструє особливо високі результати. Сучасні діагностичні системи на основі ШІ виявляють захворювання за допомогою аналізу візуальних зображень (рентген, МРТ, КТ) з точністю, що часто перевищує можливості лікарів. Наприклад, IBM Watson Oncology дозволяє формувати персоналізовані протоколи лікування на основі аналізу десятків тисяч клінічних випадків [5]. У 2021 році в Україні на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» було протестовано прототип ШІ-системи для діагностики серцевих патологій на основі ЕКГ, який показав високу ефективність при попередньому скринінгу [6]. У промисловості ШІ трансформує виробництво через автоматизацію, зменшення витрат, передбачення технічних несправностей і забезпечення якості продукції. У сучасних умовах підприємства дедалі активніше використовують ШІ для прогнозного обслуговування обладнання. Застосування таких систем у компанії Siemens дозволило скоротити кількість позапланових простоїв і збільшити продуктивність на понад 20% [7]. В Україні також існують приклади застосування ШІ: зокрема, у Дніпрі компанія Eleks розробляє алгоритми оптимізації логістичних процесів на виробництві [8].
Разом з перевагами існують і численні ризики. Один із ключових викликів — загроза втрати робочих місць внаслідок автоматизації. За оцінками Світового економічного форуму, до 2030 року до 800 мільйонів працівників можуть втратити роботу або потребувати перекваліфікації [9]. У зв’язку з цим виникає потреба в оновленні національних освітніх стратегій. В Україні це питання відображено у Стратегії цифрової трансформації освіти, де наголошується на необхідності впровадження цифрових навичок на всіх рівнях освіти [10]. Серйозною проблемою залишається упередженість алгоритмів. Оскільки ШІ навчається на історичних даних, він може відтворювати соціальні, расові чи гендерні стереотипи. Щоб уникнути таких наслідків, Європейська комісія у 2019 році оприлюднила етичні рекомендації щодо надійного ШІ, які включають вимоги до прозорості, справедливості, безпеки та захисту даних [11]. Не менш значущим викликом є проблема контролю за застосуванням ШІ в сфері безпеки. Зокрема, існує реальна загроза створення автономної зброї, яка здатна самостійно приймати рішення щодо знищення цілей. У 2015 році провідні вчені підписали відкритого листа з вимогою заборонити таку зброю, наголошуючи на потенційному порушенні норм гуманітарного права [12]. Крім того, системи на основі ШІ можуть використовуватися для здійснення складних кібератак, шахрайства та втручання в особисту інформацію.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що ШІ — це не лише технічне досягнення, але й соціальний виклик. Його впровадження має супроводжуватися комплексним баченням, правовим регулюванням[13], етичними рамками та активною участю держави[14], бізнесу й громадянського суспільства. Майбутнє взаємодії людини та штучного інтелекту залежить від рішень, які ми ухвалюємо вже сьогодні.
Список використаних джерел
1. Бриньолфссон Е., Макафі А. Друга ера машин: робота, прогрес і процвітання в часи блискучих технологій / пер. з англ. В. Шовкун. К: K.Fund, 2016. 236 с.
2. Шуст Н. Штучний інтелект в освіті в умовах інформаційного суспільства. Фундаментальні та прикладні проблеми суспільства: історія, сьогодення, майбутнє [Електронний ресурс] : тези доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17 квіт. 2025 р.) /відп. ред. А. Кравченко. Київ : Держ. торг.-екон. ун-т,2025. 365 с. Укр. та інозем. мовами. С.289- 292. Режим доступу:https://ur.knute.edu.ua/server/api/core/bitstreams/a5bb35f7-e0ee-4c83-987805b55f2391b1/content
3. Шуст Н.Б., Дубовик С.М. Освіта online: проблеми vs перспективи// Всеукраїнська науково-практична конференція "Суспільно-політичні процеси в умовах пандемії, 2021р. С.126-130. Режим доступу: https://knute.edu.ua/file/MzEyMQ==/78ca9317b98bfdb8dfc82fdb8a9e6f00.pdf
4. Russell S., Norvig P. Artificial Intelligence: A Modern Approach. 3rd ed. Upper Saddle River: Pearson, 2010. 1152 p.
5. Artificial Intelligence and Life in 2030. One Hundred Year Study on Artificial Intelligence: Report of the 2015–2016 Study Panel. Stanford University, 2016. Режим доступу: https://ai100.stanford.edu/2016-report
6. Шиманський А. Штучний інтелект в українській кардіології: досвід Інституту серця. Український медичний часопис. 2021. №5. С. 22–25.
7. McKinsey Global Institute. The Internet of Things: Mapping the Value Beyond the Hype. McKinsey & Company, 2015. Режим доступу: https://www.mckinsey.com
8. Eleks. Industry 4.0 Solutions Режим доступу: https://eleks.com/solutions/industry-4-0/
9. World Economic Forum. The Future of Jobs Report 2020. Geneva: WEF, 2020. Режим доступу: https://www.weforum.org/reports/the-future-of-jobs-report-2020
10. Міністерство цифрової трансформації України. Стратегія цифрової трансформації освіти і науки. Київ, 2021. Режим доступу: https://thedigital.gov.ua
11. European Commission. Ethics Guidelines for Trustworthy AI. Brussels, 2019. Режим доступу: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/ethics-guidelines-trustworthy-ai
12. Future of Life Institute. Autonomous Weapons: An Open Letter from AI & Robotics Researchers. 2015. Режим доступу: https://futureoflife.org/open-letter-autonomous-weapons/
13. Шуст Н.Б. Правове регулювання відкритих освітніх ресурсів як об’єкта цивільних правовідносин: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Юриспруденція в сучасному інформаційному просторі»,( м. Київ, 1 березня 2019 р.) Том 2. Тернопіль: Вектор, 2019. С. 164–165.
14. Shust N., Smorodina A. Open education resources as sociocultural paradigm and their regulation from the point of view of Ukrainian copyright law. Jurisprudence in the moden information space: Collective monograph. Accent Graphics Communications & Publishing.2019. P.248-264. Режим доступу:http://doi.org/10.33531/monograph.2019.1
|