У сучасному цифровому світі програмування зазнає постійних змін і вдосконалень. Одним із помітних трендів останніх років є впровадження платформ із низьким рівнем кодування (low-code), які дозволяють створювати застосунки швидше, простіше та з мінімальними знаннями в програмуванні.
Такий підхід відкриває двері у світ розробки для ширшого кола користувачів, включаючи так званих громадянських розробників, які не мають технічної освіти. Завдяки інтуїтивним інтерфейсам та готовим модулям вони можуть створювати цифрові продукти, не пишучи традиційного коду або обмежуючись мінімальними скриптами. Проте виникає питання: чи здатні low-code розробники повністю замінити традиційних програмістів, які мають глибокі технічні знання та досвід? Відповідь не є однозначною.
З одного боку, low-code платформи справді прискорюють розробку та сприяють колективній роботі між технічними і нетехнічними спеціалістами. Вони значно знижують вартість створення програм, пришвидшують вихід продукту на ринок, а також дозволяють швидко тестувати ідеї у вигляді прототипів. Багато компаній вже використовують low-code для вирішення рутинних або повторюваних бізнес-завдань.
З іншого боку, традиційні програмісти мають навички, які наразі недоступні для low-code розробників. Вони вміють працювати зі складними алгоритмами, будувати архітектуру програмних систем, розробляти масштабовані та безпечні рішення, проводити оптимізацію продуктивності, інтеграцію з іншими системами, створювати складну бізнес-логіку, і використовувати широкий спектр мов та технологій. Такі завдання виходять за межі можливостей більшості low-code платформ. Крім того, код, що генерується автоматично, часто важко аналізувати, налагоджувати або перевіряти на відповідність вимогам, що ускладнює тестування та виявлення помилок. Також його важко перенести на іншу платформу. Традиційне же програмування дозволяє реалізувати нестандартні функції, які не підтримуються у середовищах із шаблонною логікою. Отже, Low-code – це чудовий інструмент для швидкого прототипування, MVP чи простих процесів, а не для критичних, масштабованих і безпечних систем. Тому логічним є не протиставлення, а поєднання двох підходів. У сучасній ІТ-індустрії все частіше зустрічається ситуація, коли традиційні програмісти використовують low-code платформи як інструмент підвищення ефективності. Вони делегують простіші завдання громадянським розробникам, залишаючи за собою складні та нестандартні аспекти проєкту. Такий розподіл дозволяє зменшити навантаження на команду, збільшити продуктивність і пришвидшити реалізацію рішень. У підсумку, low-code розробка не замінює, а доповнює традиційне програмування, створюючи нову екосистему спільної роботи. Майбутнє програмування, ймовірно, полягатиме у симбіозі обох підходів, де кожен відіграватиме свою роль. Громадянські розробники зможуть швидко реалізовувати типові рішення, а традиційні програмісти зосередяться на розробці інноваційних, складних та масштабованих систем. Такий підхід забезпечить баланс між швидкістю, гнучкістю і якістю, дозволяючи організаціям ефективно реагувати на постійно зростаючі потреби цифрового світу. Отже, відповідь на питання про можливу заміну традиційних програмістів low-code розробниками – це, радше, переосмислення ролей у рамках єдиної команди, ніж конкуренція між двома напрямками [1].
Водночас варто звернути увагу на роль освіти. Із поширенням low-code платформ виникає потреба в оновленні навчальних програм. Майбутні ІТ-фахівці мають не лише глибоко розуміти алгоритмічне мислення, а й володіти інструментами візуального проєктування, вміти ефективно комунікувати з громадянськими розробниками та працювати в мультидисциплінарному середовищі. Освітні заклади можуть стати майданчиком для такого поєднання підходів, виховуючи універсальних спеціалістів нового покоління. Також не варто ігнорувати виклики цифрової безпеки. Low-code платформи часто автоматизують процеси, що приховують складні внутрішні механізми, що залишаються поза увагою недосвідченого користувача. У випадку неправильного налаштування можуть виникати серйозні вразливості в системі. Саме тому участь професійних розробників залишається критично важливою на всіх етапах – від планування до впровадження.
У довгостроковій перспективі очікується поява гібридних платформ, які поєднуватимуть інтуїтивні low-code інтерфейси з можливістю детального налаштування через традиційне кодування. Це дозволить реалізовувати масштабні рішення швидше, не жертвуючи гнучкістю чи безпекою. У такій екосистемі кожен учасник – незалежно від рівня технічної підготовки – зможе ефективно долучитися до створення цифрового продукту [2].
Отже, майбутнє програмування – це не змагання між традиційним і low-code підходами, а їхнє взаємне доповнення. Спільне використання обох моделей відкриває нові можливості для командної роботи, інноваційної розробки та швидкої цифрової трансформації. У центрі цих змін стоїть людина – фахівець, здатний навчатися, адаптуватися та працювати в нових умовах технологічного світу.
Список літератури
1. Gardner G. (2024). Magic Quadrant for Enterprise Low-Code Application Platforms. URL: https://www.mendix.com/resources/gartner-magic-quadrant-for-low-code-application-platforms/.
2. Bratincevic J., Gardner C., Morana S., Hartig K. (2025). The Forrester Wave™: Low-Code Development Platforms for Professional Developers. URL: https://www.forrester.com/report/the-forrester-wave-tm-low-code-platforms-for-professional-developers-q2-2025/RES182327.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter