Ганькова Вікторія Анатоліївна, студентка, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м.Дніпро
Важко переоцінити всі ті переваги, які пов’язані з пластиком у нашому житті, такі як його легкість, міцність, невисока вартість, технологічність, довгий строк служби, можливість вторинної переробки. В той же час найдрібніші його часточки попадають в навколишнє середовище, в організм людей та тварин. І тепер черговою гострою проблемою для людства стає подолання наслідків впливу мікропластику на здоров’я населення. Якщо б зараз постала задача відмовитись від пластика у світовому масштабі, то зробити це було б практично неможливо, і більше того – об’єми пластикової продукції продовжують швидко зростати. За період активного впровадження пластику у всі сфери життя з 1950 р. до теперішнього часу у світі вироблено біля 7 млрд. т пластику і утворено 400 млн. т відходів.
Останнім часом зʼявляється все більше інформації щодо забруднення навколишнього середовища мікропластиком – частками меншими за 5мм.
Мабуть найбільшого впливу мікропластику відчуває Світовий океан, де зібрались великі його скупчення, з яких під час хвилювання води, дії вітру, розбивання водним транспортом утворюються дрібні частки. За підрахунками вчених на дні вже осіло до 14 млн. метричних тон, а на грам осаду в середньому припадає 1,26 шматка мікропластику. Такі часточки знайдено і в арктичному льоду і навіть у хмарах і це зовсім не дивно з урахуванням кругообігу речовин в природі. Навіть уже постає питання про утворення нового кола кругообігу пластику в природі подібно обігу води, вуглецю, азоту і інших речовин. Мікропластик накопичується у планктоні, з ним надходить практично у всі частини тіла морських мешканців, порушує роботу їх травних органів, часто веде до загибелі. Через вживання морепродуктів людина підключається до «пластикового» харчового ланцюга і теж наражається на небезпеку. Навіть, коли люди відмовляються від вживання морепродуктів, вони на жаль, не припиняють отримувати мікропластик через інші харчові ланцюги, бо в корм для птахів та свійської худоби, харчові продукти, ліки теж можуть бути додані продукти морського походження.
Щодо впливу на атмосферу, то і в неї надходять мікрочастки від процесів виробництва пластику, косметики, засобів гігієни, від зберігання відходів на смітниках, і під час вдихання вони можуть потрапляти у різні відділи дихальної системи людей та тварин у кількості ~ 16,2 шматочків пластика щогодинно,
Ґрунти не є виключенням зі спектру дії мікропластику. а саме, в одному кілограмі ґрунту виявлено до 13 тис. мікрочастинок або 4,5 мг мікропластика. Причинами такого накопичення є полив сільськогосподарських земель стічними водами, а також застосування плівок для мульчування, вітровий перенос. Наслідки впливу проявляються у порушенні росту рослин та ґрунтового мікробіому. Але ж з ґрунтів разом із сільськогосподарською продукцією людина отримує чергову порцію мікропластику. І якщо ми знаємо, наприклад, способи зменшення хімікатів у овочах (ретельне миття, вимочування, варіння), то навряд вдасться таким чином позбавитись від мікропластикового забруднення.
З урахуванням строку розкладання пластику (до 500 років) розуміємо, що проблему швидко і просто вирішити не вдасться, вона тільки буде посилюватись пропорційно зростанню обсягів випуску пластику.
Люди, які ретельно слідкують за своїм здоров’ям, регулярно займаються підтримкою фізичної форми, дбають про безпеку харчування також не можуть уникнути впливу мікропластику, який надходить з атмосфери, води, ґрунту, а також з продуктами тваринного та рослинного походження, бо він є усюди, причому іноді проявляє вплив на дуже значній відстані від джерела утворення.
Мікропластикова проблема вже є, а шляхів її вирішення поки що немає. Можна мінімізувати надходження пластикових часток в організм, але в повному обсязі позбавитись від них стане можливо за умов розробки відповідних методів.
Поки що ситуація загрози для людей посилюється, бо все частіше з’являється інформація про виявлення мікропластику в різних частинах тіла.
Дослідження Університету Халла у Великобританії виявили 12 типів полімерів, що свідчать про те, що люди можуть піддаватися впливу через інгаляцію [1], причому темп дихання відіграє важливу роль у глибині проникнення цих забруднювачів. Такі накопичення мікропластику спричиняють задишку, фіброз легень, астму і інші обструктивні порушення.
Велике занепокоєння викликає також виявлення мікропластику у мозку людини, яке до 8 разів перевищує його кількість у інших органах, зокрема це спостерігають у людей з деменцією [2]. Зараз тривають дослідження для виявлення появи таких захворювань як розсіяний склероз, хвороба Альцгеймера можливо через дію пластику.
Враховуючи , що до 50 % пластику приходиться на одноразові вироби, людям слід перестати лінуватись і попри всі зручності, пов’язані з одноразовим пакуванням чи посудом, в першу чергу відмовитись від них.
Можливо слід розглядати питання і не з точки зору відмови від такого необхідного матеріалу, а розробляти заходи для покращення його екологічності і зменшення довговічності за рахунок додавання речовин, що сприяють безпечному біологічному розкладанню.
Список літератури:
1. Вперше виявили мікропластику в глибоких ділянках легеневої тканини людини URL: https://www.infobae.com/ (дата звернення 19.06.2025)
2. У мозку людини є ложка мікропластику, тому ризик недоумства різко зростає, - учені. URL: https://www.unian.ua/health/mikroplastik-u-mozku-lyudini-ye-lozhka-mikroplastiku-tomu-rizik-slaboumstva-zrostaye-12935235.html (дата звернення 19.06.2025)
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter