У сучасних умовах глобалізації та економічних викликів логістичні системи стають основою конкурентоспроможності компаній. Зростання вимог до швидкості доставки, економії ресурсів і гнучкості спонукає до впровадження інноваційних підходів до проектування логістичних процесів. Одним із таких підходів є Lean Logistics – методологія, що базується на принципах бережливого виробництва, розроблених у системі Toyota (Ohno, 1988). Lean Logistics спрямована на усунення втрат, таких як надлишкові запаси, зайві переміщення чи затримки, що дозволяє створювати ефективні та клієнтоорієнтовані логістичні системи. В Україні, де логістичний сектор адаптується до умов воєнного стану, цей підхід набуває особливої актуальності.
Метою публікації є аналіз принципів Lean Logistics, їх практичного застосування в міжнародних і українських компаніях, а також оцінка переваг і викликів цієї методології. Для початку розглянемо теоретичні основи Lean Logistics, які формують базу для її використання.
Теоретичні засади Lean Logistics Lean Logistics базується на концепції створення максимальної цінності для споживача при мінімізації витрат.Окрім того, Lean Logistics ґрунтується на концепціях бережливого виробництва, адаптованих для логістики, які систематизували Вомак і Джонс (Womack & Jones, 1996). Однією з ключових засад є визначення цінності з точки зору клієнта, що вимагає глибокого розуміння його потреб і очікувань. Відповідно до цього відбувається ідентифікація потоку створення цінності, тобто всієї сукупності дій, необхідних для виготовлення та доставки продукту. Це дозволяє виявити та усунути неефективні операції. Для виявлення та усунення неефективних операцій, таких як зайві переміщення чи накопичення запасів, застосовується аналіз потоку створення цінності, відомий як Value Stream Mapping (VSM), що забезпечує прозорість і керованість процесів. Щоб уникнути затримок і надлишків, Lean Logistics акцентує на створенні безперервного потоку, який сприяє плавному руху товарів і інформації в ланцюгу постачання. Постачання ресурсів лише за фактичною потребою реалізується через витягувальну систему, як це втілено в методі Kanban, розробленому Toyota (Ohno, 1988). Забезпечення безперервного потоку означає, що матеріали, інформація та продукти повинні рухатися системою без затримок, простоїв чи нагромадження. Це створює основу для гнучкого та оперативного реагування на зміни попиту. Наступним принципом є впровадження витягувальної системи, що передбачає постачання лише тоді, коли є фактична потреба, – концепція, реалізована через метод Kanban. Завершальним, але постійно актуальним принципом є прагнення до досконалості, яке реалізується через безперервне вдосконалення процесів та активне залучення працівників, зокрема в рамках філософії Kaizen. Разом ці принципи формують методологічну основу Lean Logistics і забезпечують її ефективність у різних галузях.
Lean Logistics ефективно застосовується в різних секторах, зокрема в складських операціях, де її принципи підвищують продуктивність. Компанія Amazon, лідер електронної комерції, використовує Lean Logistics для оптимізації своїх логістичних центрів. Система Just-in-Time (JIT) дозволяє мінімізувати запаси, прискорюючи обробку замовлень (Hines & Taylor, 2000). Впровадження роботизованих систем Kiva скоротило час комплектації замовлень на 20%, а Value Stream Mapping виявило неефективні етапи сортування, зменшивши час обробки на 15% і витрати на 10% (Bowersox et al., 2002). Цей приклад ілюструє, як Lean Logistics оптимізує складські процеси в глобальних корпораціях. Подібні принципи застосовуються в автомобільній промисловості, де Lean Logistics має багаторічний досвід успіху.
В автомобільній промисловії компанія Toyota є піонером Lean Logistics, інтегруючи бережливі принципи у свій ланцюг постачання. Система Kanban забезпечує постачання комплектуючих на виробничі лінії точно в момент потреби, уникаючи надлишкових запасів (Ohno, 1988). На заводі Toyota в Японії Kanban скоротила час очікування комплектуючих із 3 годин до 30 хвилин, підвищивши ефективність виробництва на 10% і звільнивши 25% складських площ (Liker, 2004). Цей досвід демонструє синхронізацію логістичних і виробничих процесів, що економить ресурси. Успіх Toyota надихає інші галузі, зокрема транспортну логістику, де Lean Logistics також показує результати.
У транспортній логістиці компанія DHL застосовує Lean Logistics для вдосконалення маршрутів доставки. Методологія Kaizen, що передбачає безперервне покращення, використовується для оптимізації транспортних потоків. У Німеччині аналіз маршрутів за допомогою VSM скоротив витрати пального на 12% і час доставки на 8% (Chopra & Meindl, 2016). Витягувальна система оптимізувала завантаження транспортних засобів, зменшивши порожні рейси на 15%. Ці заходи підвищили клієнтську задоволеність і підтвердили ефективність Lean Logistics у транспортній сфері. В Україні Lean Logistics також застосовується, що буде показано на прикладах вітчизняних компаній.
В Україні компанія Modern-Expo Group, виробник торговельного обладнання з Луцька, успішно впровадила Lean Logistics. У 2017 році підприємство розпочало використання Lean-методів, що підвищило ефективність логістичних процесів на 30% за перше півріччя (Pylypyuk, 2017). Value Stream Mapping виявило, що один із продуктів переміщався на 5 км у процесі виробництва через неоптимальну організацію складських і виробничих зон. Після реорганізації потоку створення цінності відстань скоротилася до 300 метрів, зменшивши час обробки на 40% і витрати на внутрішню логістику на 25%. Цей кейс демонструє, як Lean Logistics оптимізує внутрішні процеси в умовах обмежених ресурсів. Ще один приклад пов’язаний із логістичним сектором України, де Lean-методи застосовує "Нова Пошта".
Компанія "Нова Пошта", лідер українського ринку поштових послуг, почала впроваджувати Lean Logistics для оптимізації своїх сортувальних центрів. У 2019 році на терміналі в Хмельницькому "Нова Пошта" застосувала Value Stream Mapping, що виявило неефективне розташування сортувальних ліній, яке спричиняло затримки до 20 хвилин на обробку одного відправлення (Kovalenko, 2020). Після реорганізації робочих зон і впровадження Kaizen, що заохочувало працівників пропонувати ідеї, час обробки скоротився до 12 хвилин, а пропускна здатність терміналу зросла на 18%. Крім того, витягувальна система синхронізувала постачання вантажівок із графіком сортування, зменшивши простої транспорту на 15%. Цей приклад показує, як Lean Logistics підвищує ефективність у логістичному секторі України, особливо в умовах високого попиту. Ці кейси підводять до аналізу переваг і викликів Lean Logistics.
Таким чином, усі згадані приклади, відображені в таблиці, демонструють логічний зв’язок між застосуванням ключових інструментів Lean Logistics – JIT, VSM, Kaizen та Kanban – і досягнутими результатами у вигляді підвищення ефективності, скорочення часу й витрат, а також покращення якості обслуговування.
За результатами дослідження слід зробити висновок, що застосування методології Lean Logistics є ефективним інструментом удосконалення логістичних процесів, що доведено прикладами її застосування у таких компаніях, як Amazon, Toyota, DHL, Modern-Expo Group та "Нова Пошта". Практика демонструє, що впровадження таких інструментів, як Just-in-Time, Kanban, Value Stream Mapping і Kaizen, дозволяє значно скоротити витрати, підвищити продуктивність, зменшити простої та покращити рівень обслуговування клієнтів.
В умовах воєнного стану, економічної нестабільності та технологічних змін, українським підприємствам доцільно розглядати Lean Logistics не лише як підхід до скорочення витрат, але й як основу для підвищення стійкості та гнучкості логістичних систем. Зокрема, рекомендуємо:
• посилити цифровізацію логістичних процесів із використанням ERP-систем та IoT-технологій для моніторингу в реальному часі;
• впровадити навчальні програми для персоналу з Lean-методологій;
• адаптувати витягувальні системи до національних логістичних умов із урахуванням ризиків постачань;
• розробляти антикризові сценарії логістики з опорою на принципи безперервного вдосконалення.
Подальші дослідження мають бути спрямовані на інтеграцію Lean-підходів із інтелектуальними логістичними платформами, аналіз ефективності гібридних моделей постачання та розробку адаптивних стратегій логістики для малого та середнього бізнесу в Україні.
Список літератури:
1. Bowersox, D. J., Closs, D. J., & Cooper, M. B. (2002). Supply Chain Logistics Management. McGraw-Hill.
2. Chopra, S., & Meindl, P. (2016). Supply Chain Management: Strategy, Planning, and Operation. Pearson.
3. Hines, P., & Taylor, D. (2000). Going Lean. Lean Enterprise Research Centre.
4. Kovalenko, O. (2020). Nova Poshta: Lean transformation in logistics. Logistics Ukraine, 3, 22–25.
5. Liker, J. K. (2004). The Toyota Way: 14 Management Principles from the World's Greatest Manufacturer. McGraw-Hill.
6. Lymar, M. (2024). The state of logistics in Ukraine: Trends and features. GOL. Retrieved from https://gol.ua/en/news/the-state-of-logistics-in-ukraine-trends-and-features
7. Ohno, T. (1988). Toyota Production System: Beyond Large-Scale Production. Productivity Press.
8. Pylypyuk, P. (2017). How a Ukrainian company modernized itself using lean. Planet Lean. Retrieved from https://www.planet-lean.com/articles/how-a-ukrainian-company-modernized-itself-using-lean
9. Womack, J. P., & Jones, D. T. (1996). Lean Thinking: Banish Waste and Create Wealth in Your Corporation. Simon & Schuster.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter