У сучасному глобалізованому світі соціальна відповідальність бізнесу (СРБ) поступово трансформується із добровільної практики у системний елемент державної політики та публічного управління. Суспільні трансформації, викликані економічними, політичними, технологічними й безпековими змінами, актуалізують потребу в переосмисленні концептуальних засад публічного управління СРБ. Це зумовлює необхідність наукового осмислення взаємозв’язку між державою, бізнесом і суспільством, у контексті якого соціальна відповідальність виступає інструментом не лише корпоративного етикету, а й засобом забезпечення сталого розвитку та соціальної стійкості [1].
Виходячи з постулатів нової парадигми публічного управління, роль держави у регулюванні соціально відповідальної поведінки бізнесу трансформується від інструментального контролю до стратегічного моделювання середовища, яке сприяє виникненню і поширенню відповідних практик. У цьому контексті держава розглядається не як домінуючий суб’єкт, що нав’язує норми, а як координатор і фасилітатор партнерських взаємодій, орієнтованих на довгострокову суспільну вигоду. Таким чином, соціальна відповідальність бізнесу розширює свій вплив поза межі корпоративної політики та набуває значення публічного блага.
Концептуальні засади публічного управління СРБ в умовах суспільної трансформації включають декілька ключових елементів. По-перше, це принцип співучасті (co-governance), що передбачає формування відкритих інституційних каналів для діалогу між органами влади, бізнесом та громадянським суспільством. По-друге, концепція державно-приватної співвідповідальності за соціальні наслідки економічної діяльності, що вимагає розвитку механізмів розподіленої відповідальності між секторами. По-третє, впровадження інструментів управління на основі даних (data-driven governance) для оцінювання впливу СРБ на соціальну згуртованість, екологічну сталість і рівень інклюзивності економічного зростання [2].
Особливого значення в умовах трансформації набуває категорія соціального контракту, який передбачає неформалізовану згоду між бізнесом і суспільством на взаємні зобов’язання у сфері соціального розвитку. У цьому контексті, публічне управління має не лише регулювати поведінку суб’єктів господарювання, а й виступати інституційним гарантом формування прозорих, справедливих і відповідальних правил гри, що забезпечують баланс інтересів.
Водночас сучасні виклики — війна, кліматичні кризи, міграція, цифрова трансформація — суттєво впливають на пріоритети соціальної відповідальності бізнесу. У таких умовах публічне управління повинно забезпечувати адаптивність нормативно-правової та інституційної бази, інтегрувати принципи сталого розвитку у стратегічне планування, формувати стимули для добровільної соціальної активності бізнесу, водночас мінімізуючи ризики формального підходу до СРБ.
Концептуалізація публічного управління СРБ в умовах трансформації суспільства потребує інтеграції міждисциплінарних підходів — управлінських, соціологічних, правових, економічних — і спирається на такі ключові принципи: прозорість, інклюзія, орієнтація на результат, етичність і інноваційність. У цьому контексті актуалізується потреба у формуванні нової управлінської культури, що визнає цінність соціального капіталу та прагне до досягнення суспільного блага.
У підсумку, концептуальні засади публічного управління соціальною відповідальністю бізнесу в умовах трансформацій потребують якісного переосмислення ролі держави як модеруючого, адаптивного та стратегічного гравця, здатного забезпечити синергію зусиль усіх зацікавлених сторін задля формування соціально орієнтованого економічного середовища. Такий підхід дозволяє не лише забезпечити підвищення довіри до публічної влади та бізнесу, а й створити умови для більш стійкого та згуртованого суспільства.
Список використаних джерел:
1. ПАНЧЕНКО, В., & ПАНЧЕНКО, О. (2023). Методико-прикладні засади управління соціальною відповідальністю бізнесу. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 318(3), 24-28. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-318-3-3
2. Сазонова Т. О. Проєктний підхід в системі управління соціальною відповідальністю / Т. О. Сазонова, І. В. Шеремет, Р. Ю. Ожгибісов // Науковий вісник Ужгородського національного університету : серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство / редкол.: М. М. Король (голов. ред.), М. М. Палінчак, Я. П. Дроздовський та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2022. – Вип. 45. – С. 68–72. URL http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/45_2022ua/14.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter