Однією з гострих екологічних проблем останніх десятиліть є скорочення чисельності птахів сільської місцевості, зокрема горобців, ластівок, серпокрильців та інших видів, які традиційно мешкали поблизу аграрних угідь. Ця динаміка має прямий зв’язок із широкомасштабним застосуванням хімічних засобів захисту рослин, зокрема пестицидів, інсектицидів та фунгіцидів, що застосовуються для обробки посівного матеріалу та сільськогосподарських культур [1, с.166]. Дані спостережень свідчать, що втрата доступної кормової бази (комах), пряма токсичність препаратів і знищення середовищ існування стали визначальними факторами зникнення ряду пташиних популяцій [2, с.145-146].
Головною метою дослідження, що виконується в межах діяльності науково-дослідних установ, які спеціалізуються на проблемах впливу пестицидів, є виявлення екологічних наслідків використання агрохімікатів на біорізноманіття, а також оцінка потенціалу природних регуляторів шкідників, зокрема дрібних комахоїдних птахів, у системі інтегрованого захисту рослин.
Попередні дані вказують на значний потенціал горобців та інших птахів як біологічних агентів контролю шкідників. Їхня здатність знищувати велику кількість комах у період вигодовування пташенят робить їх цінним компонентом природного контролю чисельності шкідників сільськогосподарських культур. Водночас, хімізація сільського господарства створює загрозу для їх виживання — зменшується чисельність комах, отруйні речовини потрапляють у ланцюги живлення, порушується структура екосистем [3, с.79].
Серед виявлених перепон для підтримання чисельності горобців – відсутність адаптованих програм збереження орнітофауни в агроландшафтах, брак обізнаності аграріїв щодо користі птахів, переважання уявлень про пестициди як єдиний засіб боротьби зі шкідниками. Особливо гостро ця проблема стоїть у регіонах, де інтенсивне землеробство поєднується з практично повним зникненням дикої природи — лісосмуг, чагарників, місць для гніздування.
Для вирішення проблеми необхідний комплексний підхід: впровадження принципів біологічного захисту у стандарти сільсько-господарського виробництва, просвітницька робота з фермерами, створення умов для відновлення кормової бази птахів, заборона найбільш небезпечних речовин для протруювання насіння. До цього процесу мають бути залучені не лише науковці та екологи, а й представники аграрного сектору, місцеві громади, освітні установи [4, с.62-68].
У цьому контексті Інститут гігієни та екології НМУ імені О.О. Богомольця ініціює дослідження та розробку таких видів агрохімікатів, які б мінімізували токсичний вплив на орнітофауну або, за можливості, сприяли збереженню біологічної рівноваги в агросистемах. Такий підхід має стати орієнтиром і для інших — розробників, виробників та споживачів сільськогосподарських хімікатів, які прагнуть поєднувати ефективність із екологічною відповідальністю.
Література:
1. Мельничук Ф., Борисенко А., Антоненко А. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ПРЕПАРАТУ КОРМОРАН КЕ НА ОРГАНІЗМ ПЕРЕПЕЛА ЯПОНСЬКОГО (COTURNIX JAPONICA). Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених і студентів «Екологічна безпека держави». 2024. Т. 18. С. 128–129. URL: https://doi.org/10.18372/2786-8168.18.18587 (дата звернення: 16.07.2025).
2. Мельничук Ф.В., Борисенко А.А., Антоненко А.М., Ткаченко І.В., Ситник О.С. Токсикологічна оцінка впливу препарату Томіган, КЕ на організм перепела японського (Сoturnix Japonica). Науково-практична конференція з міжнародною участю «Екологічні та гігієнічні проблеми сфери життєдіяльності людини. Тези опубліковано в збірнику конференції: 2024. С. 145-146.
3. Borysenko, A., Аntonenkо A. ., Kondratiuk, M. ., Omelchuk, S. ., & Melnichuk, F. . (2024). Comparative hygienic assessment of the behavior and resistance of pesticides in the soils of South-East Europe when using formulations with 3Rive 3D treatment technology. Polish Journal of Natural Sciences, 39(2), 79-86. URL: https://czasopisma.uwm.edu.pl/index.php/pjns/article/view/9234
4. Антоненко, А., Борисенко, А., Мельничук, Ф., & Ткаченко, І. (2024). СУЧАСНИЙ СТАН ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАХИСТУ РОСЛИН ТА ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНОГО МОНІТОРИНГУ В УКРАЇНІ. One Health Journal, 2(III), 62–68. URL: https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2024-III-07
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter