Вступ. У сучасній фармацевтичній науці актуальною є об’єктивна оцінка безпеки антибактеріальних лікарських засобів, що зумовлено їх широким застосуванням у клінічній практиці та значним популяційним навантаженням. У зв’язку з цим важливим є використання підходів, які дозволяють співвідносити небажані реакції з реальними обсягами споживання препаратів. Аналіз лише абсолютної кількості побічних реакцій є недостатньо інформативним, оскільки не враховує масштабів застосування конкретного лікарського засобу. Препарати з вищим рівнем споживання закономірно мають більше зареєстрованих повідомлень, що не завжди свідчить про вищий ризик. Тому для коректної фармакоепідеміологічної оцінки доцільно використовувати нормовані показники. У дослідженні запропоновано показник кількості побічних реакцій на 100 000 Defined daily doses (DDD), який дає змогу інтегрувати дані про споживання лікарських засобів та інформацію системи фармаконагляду в єдину аналітичну модель.
Метою дослідження було обґрунтування доцільності використання нормованого показника кількості побічних реакцій на 100 000 DDD для порівняльної оцінки безпеки пероральних цефалоспоринів в Україні.
Матеріали та методи дослідження. Матеріалом для аналізу стали дані про обсяги споживання пероральних цефалоспоринів на фармацевтичному ринку України у 2021–2025 роках [1], представлені у показниках DDD, а також дані Державного Експертного Центру щодо кількості зареєстрованих побічних реакцій за міжнародними непатентованими назвами лікарських засобів [2]. Об’єктами аналізу були антибіотики цефіксим, цефуроксим та цефподоксим. Для оцінки безпеки застосовано фармакоепідеміологічний підхід, заснований на розрахунку частоти побічних реакцій на 100 000 DDD. Такий метод дозволяє стандартизувати результати та забезпечує коректне порівняння незалежно від форми випуску, дозування та виробника лікарських засобів.
Результати. За результатами аналізу встановлено, що серед пероральних цефалоспоринів найбільші обсяги споживання протягом 2021–2025 років були характерні для цефіксиму, проміжне положення займав цефуроксим, а найнижчі показники мав цефподоксим. Після нормування даних виявлено стійкі міжпрепаратні відмінності: найнижча частота побічних реакцій була характерна для цефіксиму, проміжна — для цефуроксиму, а найвища — для цефподоксиму. Цей рейтинг зберігався протягом усього періоду дослідження, незважаючи на коливання рівнів споживання та впливу зовнішніх чинників. Отримані результати свідчать про наявність оберненої залежності між рівнем споживання препарату та відносною частотою побічних реакцій: цефіксим, який мав найвище популяційне навантаження, характеризувався найнижчим нормованим показником, тоді як цефподоксим при менших обсягах застосування демонстрував вищі значення. Це підтверджує, що оцінка профілю безпеки лише за абсолютною кількістю зареєстрованих випадків побічних реакцій є недостатньо об’єктивною. Використання показника частоти побічних реакцій на 100 000 DDD забезпечує коректне порівняння та сприяє удосконаленню системи фармаконагляду в Україні.
Список використаної літератури
1. Система дослідження ринку «PharmXplorer»
2. https://www.dec.gov.ua/applicant/rezultati-diyalnosti-z-pitan-bezpeki-likarskih-zasobiv/?role=applicant. Основні показники роботи системи фармаконагляду України 2021-2025 рр.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter