Значущість та потенціал використання формоутворюючого та психофізіологічного впливу колористики в архітектурному середоутворенні, роль кольору як функціонально обґрунтованого інструменту формування обличчя історичних і сучасних архітектурних шедеврів не підлягають сумніву. Безумовно, колір виступає домінантною складовою організації інтер'єрних композицій. За допомогою фарб будівельних і декоративних матеріалів колір «створює» архітектурну форму і виражає художній образ архітектурного простору. Колірні рішення інтер'єрів мають конкретні властивості: вони безпосередньо впливають на людські емоції, формують фізичні, геометричні параметри просторів. Саме використання кольору, його оптичних ефектів, образних та знакових функцій, великою мірою є показником рівня суспільної гуманності. Історія архітектури демонструє безліч прикладів, коли гармонія кольорів грала провідну роль в створенні неповторних архітектурно-художніх образів міських просторів, палацових, громадських та камерних інтер'єрів.
Реалізація функцій колористики в інтер'єрі можлива за наявності чіткого розуміння архітекторами специфіки та переваг використання кольору в закритому просторі. Зокрема, необхідно враховувати виправдану міру колірної насиченості та місце кольору в структурі загального задуму композиції інтер’єру, де повинні доречно поєднуватись масштаб, пропорції, ритм, фактура, колір і світло для комфорту, функціональності і найкращого естетичного сприйняття архітектурної композиції.
Колір в інтер'єрі – це дієвий засіб, який керує «рухом» простору, гармонізує його та створює ергономічне середовище. Застосування кольору в інтер'єрі покликане вирішити три ключові завдання [3, c. 48].
Перше завдання – розв'язання проблем функціональності, пов’язаних з практичним використанням приміщення та психофізіологічним станом людини в конкретному просторі. У ході подолання проблеми треба враховувати доречність використання контрастів або нюансів кольорів за насиченістю та тонами, враховувати певні біоритми людини, що тісно пов'язано з певною функцією інтер'єрного середовища. Наприклад, для дитячої кімнати потрібні спокійні, не похмурі тони, в офісі – кольори, що створюють спокій та бадьорість (світло-жовтий, світло-блакитний, з бажаними колірними акцентами, що привертають увагу), в приміщенні кухні, в ресторані – відтінки, що збуджують апетит (помаранчевий, теракотовий). Треба пам'ятати про психофізіологічне сприйняття «температури» кольору: його властивість візуально «знижувати» або «підвищувати» відчуття холоду або тепла (наприклад, синій колір знижує візуальну температуру, червоний – підвищує), пов'язану також з освітленням. Так званий «принцип колірної чистоти» – уникнення «брудних» та дисгармонійних змішувань кольорів – допоможе архітектору уникнути помилок в колористичному проєктуванні виробничих і санітарних зон.
Друге завдання – рішення естетичних та психологічних проблем, що стосуються суб'єктивного сприйняття краси та гармонії та об'єктивного впливу кольору на ментальний, а отже, і фізичний стан людини [2, с. 77 ]. Необхідно запобігати відторгнення людиною колористичної палітри, що викликає у неї негативні асоціації, занепокоєння, відчуття вразливості. Для цього потрібне досконале дослідження індивідуальних колірних переваг та психотипу певної людини або особливостей відношень в групі людей, для яких створюється простір інтер'єру. Треба зазначити, що сприйняття кольорів і психологічні асоціації формуються під впливом багатьох факторів: культури, віку, особистого досвіду і навіть стрімкого розвитку сучасних технологій, що повинно бути враховано під час проєктування колористики інтер'єру. В процесі вибору колористичної палітри важливо також оцінити не тільки ефект окремих кольорів, а й те, як вони взаємодіють між собою. Комбінації відтінків можуть повністю змінити початкову виразність кожного кольору. Важливим в цьому процесі є як колірний контекст, так і колірний акцент, що є іноді необхідним для створення цілісної композиції. Також один і той же відтінок створює діаметрально протилежні емоції залежно від фактури та матеріалу, колір завжди «працює» в нерозривному зв'язку з формами і текстурами.
Науково доведено, що емоційний вплив кольору є важливим чинником нормальної життєдіяльності людини, оскільки він безпосередньо контролює стан організму, викликаючи позитивне відчуття енергетичного підйому, або негативний енергетичний спад [4]. Кольори безпосередньо впливають на наші емоції через підсвідомі асоціації, сформовані в процесі еволюції, які часто пов'язані з природними явищами (жовтий і червоний – сонце, вогонь, тепло, енергія, синій і блакитний – небо, лід, далечінь, чистота, висота). Люди на генетичному рівні сприймають кольори як «легкі», «важкі», «веселі», «меланхолічні» тощо. На основі природних асоціацій колір створює ілюзорні ефекти: теплі кольори здаються «наближеними», холодні – «віддаленими». Загалом «теплі» кольори діють як енергійні та бадьорі, а «холодні» — як пасивні та заспокійливі. Але є, звісно, індивідуальні суб'єктивні колірні асоціації, які необхідно враховувати в процесі створення колористичного середовища.
Якщо йдеться про роботу в історичному контексті, грубою помилкою є невідповідність обраної колористичної палітри певному архітектурному стилю. Вміння працювати зі стильовими та регіональними колористичними уподобаннями є ознакою кваліфікації архітектора та майстерності високого рівня [1, с. 242 ].
Розв'язання композиційно-художніх проблем є третім завданням колористики в інтер'єрі. Формоутворююча властивість кольору впливає на сприйняття архітектурної форми та цілісності простору. Колір може здійснювати вплив на масштаб приміщення та його частин, може підкреслити або нівелювати конструктивні особливості архітектурної споруди, змінити пропорції інтер'єру. Яскраві та холодні тони візуально розширюють приміщення, темні і теплі – сприяють візуальному зменшенню. Для комфортного перебування людини в інтер'єрі необхідно врахувати також освітлення та орієнтацію за сторонами світу: приміщенням з вікнами на північ потрібні теплі відтінки (кремовий, жовтий), щоб компенсувати холодне освітлення, приміщення, орієнтовані на південь, проєктують візуально «прохолоднішими» за допомогою блакитних і зелених тонів.
Формоутворюючі та тектонічні властивості кольору дають фахівцю дієві інструменти, професійне використання яких повинно сприяти створенню комфортного та естетичного простору, у відповідності до його призначення.
Таким чином, колористичне рішення інтер'єру має відповідати багатьом складним вимогам. Це як технологічні критерії, що передбачають зонування, гарну орієнтованість в просторі та освітлення, покращення фізичного здоров'я людини, так і естетичні, психологічні критерії, що передбачають зниження стресу, підвищення настрою, створення відчуття художньої досконалості, гармонії, захищеності та комфорту.
Список літератури:
1. Кравець В.Й., Ігнатьєва Н.В., Тимофєєва Н.В. Функції колористики в дизайні архітектурного середовища//Актуальні проблеми сучасного дизайну: збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 22 квітня 2021 р.). Київ: КНУТД, 2021. Т. 2. С. 241-244.
2. Прищенко Н.В. Кольорознавство: навч. посіб. Київ: ДАКККіМ, 2009. 358 с.
3. Сєдак О.І., Запорожченко О.Ю.Колористика інтер’єру: навч. посіб. Київ: НАУ, 2010. 275 с.
4. Ярошенко А. Психологія кольору в дизайні середовища //Актуальні проблеми сучасного дизайну: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 20 квітня 2018 р.). Київ: КНУТД, 2018. Т. 2. С. 237-240.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter